У посланні учасникам симпозіуму, присвяченого енциклікі святого Івана ХХІІІ «Pacem in terris», Папа Франциск наголосив на актуальності думок свого попередника в наші дні, підкресливши необхідність реформування системи багатосторонності, щоб вона дійсно стала спроможною бути гарантом миру.

«Війна ніколи не приносила полегшення в життя людей, ніколи не вміла попровадити їхній шлях в історії, ані не спромоглася вирішити конфлікти та протистояння, що виникали в їхньому діянні. Наслідками війни є жертви, руйнування, втрата людяності, нетерпимість, аж до заперечення можливості дивитися у завтрашній день з оновленою надією», – цими словами Папа Франциск розпочинає свого листа учасникам міжнародного конгресу на тему «Мир між народами. Через 60 років після Pacem in terris», який організували Папський Латеранський Університет і Дикастерія служіння цілісному людському розвиткові і який 11-12 травня 2023 р. відбувався у Римі.

Незасвоєний урок

Святіший Отець підкреслює, що мир натомість є прагненням «всього людського роду, кожного народу і кожної особи». Саме таке повчання можемо почерпнути з повчань святого Івана ХХІІІ, які він залишив у енцикліці «Pacem in Terris» шістдесят років тому. Але, як бачимо, після шести десятиліть людство, здається, «не цінує того, наскільки мир є необхідним, скільки добра він приносить». «Погляд на наше повсякденне життя, по суті, показує, як егоїзм небагатьох і дедалі більш обмежені інтереси деяких спонукають думати, що у зброї можна знайти рішення багатьох проблем або нових вимог, а також тих конфліктів, які виникають в житті народів», – пише Папа Франциск.

Рівновага, що породжує страх

Святіший Отець зазначив, що хоч правила міжнародних стосунків обмежили застосування зброї, а серед цілей міжнародної діяльності є «подолання відсталості в розвиту», прагнення могутності, «на жаль, досі залишається критерієм оцінки та елементом діяльності в стосунках між державами». Папа звертає увагу на те, що сьогодні збільшення економічних ресурсів, виділених на озброєння, знову стало інструментом стосунків, немовби показуючи, що «мир є можливим і досяжним лише якщо ґрунтується на рівновазі володіння ними». «Все це породжує страх, – пише він, – загрожуючи підірвати безпеку, бо забуває про те, як “непередбачуваний і неконтрольований рух може випустити іскру, що запустить рух воєнної машини” (Pacem in Terris, 60)».

Необхідні реформи

За словами Глави Католицької Церкви, стала необхідною «глибока реформа багатосторонніх структур, яку держави створити для керування безпекою та гарантування миру, але вони тепер позбавлені свободи та можливості дій». «Недостатньо, щоби вони проголошували мир, якщо вони не наділені автономною здатністю заохочувати та здійснювати конкретні дії, бо тоді вони ризикують не служити спільному благу, а стати інструментами сторін», – пише він, знову покликаючись на енцикліку, яка пояснює, що держави, покликані зі своєї природи до служіння відповідним спільнотам, повинні «діяти згідно з методом свободи та відповідати на вимоги справедливості, знаючи, що “проблема пристосування соціальної дійсності до об’єктивних вимог справедливості – це проблема, які ніколи не допускає остаточного вирішення” (Pacem in Terris, 81)».