Папа: в’язниця повинна бути не лише місцем покарання, але лабораторією надії

Про відповідальне служіння керівництва та усього персоналу в’язниць, необхідність дбати про те, аби в’язниці ставали дедалі гуманнішими та сприяли виправленню й зростанню в надії тих, які потрапили в пастку зла, говорив Святіший Отець, приймаючи персонал однієї із римських в’язниць.

«В’язниця – це місце покарання в подвійному сенсі: покарання та страждання; що дуже потребує уважності та людяності», – наголосив Папа Франциск, приймаючи на аудієнції в четвер, 7 лютого 2018 р., керівництво та персонал римської в’язниці “Regina Coeli” з їхніми родинами. У цьому пенітенціарному закладі він минулого року у Великий Четвер відслужив Святу Месу «На Господній вечері» зі зворушливим обрядом вмивання ніг.

На початку зустрічі Вселенський Архиєрей висловив вдячність присутнім за їхнє служіння для ув’язнених, що вимагає внутрішньої сили духа, витривалості та свідомості особливості місії, до якої вони покликані.

Складне завдання в’язничного персоналу

За словами Святішого Отця, в’язниця – це місце, де всі, – пенітенціарна поліція, капелани, виховники та волонтери, – покликані до складного завдання зціляти рани тих, які, задля вчинених помилок, позбавлені особистої свободи. Добра співпраця між різними служіннями у в’язниці є великою підтримкою процесу перевиховання в’язнів. «Однак, з причини браку персоналу та перенаселення в’язниць, важка та дуже специфічна праця ризикує стати частково змарнованою», – підкреслив Єпископ Риму.

Труднощі праці

Робочі стреси, пов’язані з важкими чергуваннями та частою відсутністю в в сім’ї, є факторами, які обтяжують роботу, яка вже передбачає психологічну складність в’язничного служіння. Папа нагадав, що такі професії потребують постійного відновлення особистої рівноваги та дієвої мотивації. При цьому він зазначив: «І, справді, ви покликані не лише гарантувати захист, порядок та безпеку закладу, але також дуже часто, щоб перев’язувати рани людей, яких ви щоденно зустрічаєте в їхніх відділах».

Ніхто не має права судити іншого

«Ніхто не має права засуджувати іншого за вчинені помилки, ні, тим більше, завдавати страждань, ображаючи його людську гідність», – мовив далі Вселенський Архиєрей, додавши, що в’язниці повинні ставати дедалі гуманнішими. Натомість, прикро чути про те, що місця позбавлення волі часто вважають місцями насилля та незаконності, де лютує людська злоба.

Водночас, не можна забувати й про те, що багато ув’язнених, – це бідні люди, які не мають підтримки, забезпечення, сім’ї, засобів захисту своїх прав, вони відкинуті та залишені напризволяще. Для суспільства такі особи часто є незручними чи тягарем.

В’язниці – місця спокутування провин

Але досвід показує, що в’язниці, завдяки допомозі в’язничного персоналу, справді можуть стати місцями спокутування провини, воскресіння та переміни життя. Все це можливе завдяки вірі, праці та професійній підготовці тих, які, за прикладом Доброго Самарянина, щоденно схиляються на братом і сестрою, аби зцілити їхні рани. На переконання Папи, така поведінка близькості, що сягає своїм корінням любові Христа, може викликати в багатьох ув’язнених довір’я, усвідомлення та впевненість у тому, що вони є любленими.

На закінчення Глава Католицькою Церкви заохотив присутніх і надалі виконувати свою важливу місію у злагоді та єдності. Усі разом, – керівництво, пенітенціарна поліція, капелани, виховники, волонтери та зовнішня спільнота, – покликані спільно та узгоджено діяти, аби допомогти підвестись і зростати у надії тим, які, на жаль, потрапили в пастку зла. Запевнивши в своїх молитвах, Святіший Отець уділив усім присутнім своє апостольське благословення.