Папа: За прикладом святого Франциска наслідувати убогого Христа

Приймаючи членів координаційного церковного комітету відзначення францисканських ювілеїв, Папа заохотив учитися від святого Франциска, що означає іти за Христом, наслідуючи вбогого Христа та Його любов до бідних.

В понеділок, 31 жовтня 2022 р., Папа Франциск прийняв членів церковного координаційного комітету з відзначення францисканських восьмисотріч.

Від 2023 по 2026 рік Церква та послідовники святого Франциска з Ассізі відзначатимуть ряд важливих річниць. Першим у цьому переліку є восьмисотріччя остаточної редакції «Правил», які він уклав для своїх братів у Фонте-Коломбо 1223 року. Того ж року у Ґреччіо святий Франциск спорядив перший різдвяний вертеп. У 2024 році спогадуватиметься восьмисотріччя отримання у Ла-Верні стигматів, а через рік – написання «Пісні створіння», перші слова якої дали назву енцикліці «Laudato si’». Врешті, в 2026 році відзначатиметься восьмисотріччя переходу святого Франциска до вічності. Представники францисканської родини в світі вирішили створити церковний координаційний комітет для більш впорядкованого та плідного відзначення.

З джерел віри

На початку свого слова Папа Франциск зазначив, що коли обирав ім’я для свого понтифікату, він усвідомлював, що покликається на святого, «який є дуже популярним і, водночас, таким, якого не дуже зрозуміли». «У дійсності, святий Франциск – це муж миру, убогості, муж, який любить і шанує створіння. Однак, що є корінням цього усього, що є джерелом?» – запитував Святіший Отець, відповідаючи, що джерелом усього його досвіду є віра.

«Святий Франциск жив у нерозривний спосіб наслідуванням Христа убогого та любов’ю до бідних, немов двома сторонами тієї самої медалі», – сказав Папа, зазначивши, що для того, аби відзначення згаданих річниць не було просто обрядовим дійством, потрібно зуміти поєднати наслідування Христа та любов до вбогих. І це, за його словами, буде можливим також і завдяки атмосфері, яка вивільняється з різних «францисканських місць», кожне з яких має свої особливості та є «плідним даром, який робить внесок у оновлення обличчя Церкви».

У школі святого Франциска: слухати, прямувати вперед, звіщати

Як зауважив Святіший Отець, і через вісім століть святий Франциск «залишається таємницею». З цього випливає заохочення вступити до школи Ассізького Бідняка, «знаходячи в його євангельському житті дорогу для того, щоби йти слідами Ісуса», що означає «слухати, прямувати вперед і звіщати аж до периферій».

Роздумуючи над цими аспектами, Папа нагадав про те, як почувши перед розп’яттям голос Ісуса: «Франциску, відбудуй мій дім», юнак із запалом почав відновляти церковцю, але згодом збагнув, що йшлося не про кам’яну будівлю, але про те, щоби «зробити свій внесок у життя Церкви», тобто, «віддатися служінню Церкви, люблячи її та трудячись над тим, аби в ній дедалі більше відображалося Христове обличчя».

Святий Франциск пішки проходив селами та містечками Італії, «касуючи відстань між Церквою та народом». «Ця здатність “виходити назустріч”, замість того, щоби “чекати при прохідній”, є стилем християнської спільноти, що відчуває нагальність того, щоби ставати близькою, аніж зосереджуватися на собі самій», – сказав Папа, підкресливши, що той, хто наслідує святого Франциска, повинен зупинятися на молитву і споглядання, після того прямувати далі, даючи свідчення Христа.

Врешті, обов’язок звіщення аж до периферій нагадує про те, що «всі ми потребуємо справедливості, але також і довір’я». «Лише віра повертає замкнутому і індивідуалістському світові подих Святого Духа. І з цим помічним подихом стає можливим долати великі виклики сьогодення, такі як мир, піклування про створіння та нова модель розвитку, не піддаючись перед обличчям фактичних даних, які здаються нездоланими», – підкреслив Святіший Отець.