Папа: життя слід розігрувати із захопленням
  • Суб, 23/03/2019 - 18:34

З нагоди сторіччя служіння в сфері освіти й виховання молоді, католицька «Школа ім. єпископа Ґреґоріо Барбаріґо» з Падови здійснила прощу до Ватикану, де відбулася зустріч зі Святішим Отцем.

Не бійтеся ризикнути, не будьте “диванною» молоддю, бо молодість – це не пасивність, але «наполегливі зусилля, спрямовані на досягнення великих цілей». З такими побажаннями Папа Франциск звернувся до учнів «Школи ім. єпископа Ґреґоріо Барбаріґо» з Падови, зустрічаючись з ними в суботу, 23 березня 2019 р., в залі Павла VI у Ватикані, відповівши експромтом на запитання дівчини та двох хлопців.

Молодість не повинна бути пасивною

Перше запитання поставила Софія, яка завершує останній клас неповної середньої освіти та протягом цих місяців повинна була зробити «перший складний вибір» у своєму житті, обираючи подальший напрямок навчання. У цьому контексті дівчина запитувала, кому можна по-справжньому довіритися в хвилини розгубленості?

Папа, насамперед, заохотив черпати натхнення у власному «молодіжному ентузіазмі», у здатності «з радістю дивитися в майбутнє», не боячись також і ризикнути в житті. «В молодості вчимося того, що в житті нічого не дається задарма. Необхідно здобувати цілі, прямувати до мети. Безкорисливою є лише Божа любов, Божа благодать. Це ми отримуємо безкорисливо, бо Він завжди нас любитиме. Але щоби прямувати вперед, необхідні зусилля. Щоденні зусилля», – наголосив він.

Тому, за словами Святішого Отця, молодь не повинна проводити своє життя на дивані, «передчасно виходячи на пенсію», а відкинути пасивність і посередність. Слід прямувати вперед, пам’ятаючи, водночас, про те, що «життя є постійним діалогом», що вимагає зіставлення з родиною, друзями, вихователями. Особливу роль відіграють дідусі та бабусі, які не є «нудними», але можуть допомогти молоді бути стійкими.

Ні культурі смерті та відкинення

Альдо, що навчається на другому році ліцею, поділився досвідом навчання у католицькій школі, що виховує молоді покоління в дусі прийняття та турботи про кожну людину, ставлячи також великі запитання щодо життя та віри, даючи можливість пережити радість, що випливає зі служіння.

Папа підкреслив, що відвідування школи, яка провокує запитання про сенс життя та спонукає до зіставлення з «культурою життя», є «великим шансом». А це тому, що сьогодні в світі, «де триває чимало війн», ми живемо серед «культури смерті чи культури замовчування», яка спонукає ігнорувати все те, що діється навколо нас, зосереджуючись виключно «на власних справах, можливостях та кишенях».

Необхідну конкретність в підході до цих речей, починаючи від запитання про те, «скільки дітей щороку помирають від війни в зонах конфліктів», можна набути за допомогою «трьох вимірів виховання», якими є «мова голови, тобто, ідеї та розум», «мова серця» та «мова рук». У цьому контексті Глава Католицької Церкви поділився з підлітками деякими спогадами з власного дитинства, зокрема, про працю, виконувану в тринадцять років, йдучи за порадами батька.

Пророки надії

Період фундаментальних рішень, які накреслюють дорогу майбутнього, є вимогливим, тому Джованні, що завершує ліцей, запитував, як розпізнати Божий задум щодо себе? Насамперед, відповідає Папа, через молитву, яка не повинна бути «повторюванням слів», але «випливати із серця».

Святіший Отець закликав всіх не приймати «лабораторних рішень», спонукуваних економічними інтересами, але ризикнути на користь служіння ближнім, дивитися на горизонт із запалом та сміливістю, уникаючи «в’ялості». «Зів’яла молодь – це та, яка шукає радості в поверхневих речах, не шукаючи глибини, не ставлячи великих запитань. Життя, натомість, слід розігравати із захопленням», – наголосив він.