Папський посланець Кристоф Шенборн, Архиєпископ Відня в офісі «Карітас Київ» під час свого офіційного візиту в Україну з нагоди 25-ліття виходу УГКЦ з підпілля зустрівся з вимушеними переселенцями з Донецька, Луганська та Криму.

Супроводжували Папського легата Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав та Апостольський Нунцій в Україні Томас Едвард Галліксон.

На прохання його еміненції кілька осіб розповіли свої історії, чому вони були змушені покинути свої домівки.

Пані Світлана – кримська татарка, вона приїхала з Криму після так званого референдуму. Приїхала, щоб врятувати своїх малолітніх дітей, адже вони не мали бажання приймати російське громадянство. Їхнього сусіда повісили за протестні висловлювання. Жінка боялася, що її родину може чекати те саме, тому переїхала. «У Криму сьогодні 37 рік», - каже пані Світлана.

Пан Павло з Донецька виховує з дружиною шістьох малолітніх дітей. Він також змушений був покинути своє рідне місто, адже був учасником Майдану в Донецьку, а також брав участь у щоденному Молебні на центральній площі міста за мир в Україні. Коли почалися заворушення в місті, на його родину було здійснено замах: кинули у вікно кислоту. Злочинці дали їм 24 години на виселення. А  якщо не виселяться, то пообіцяли вирізати всю родину.

Чоловік не зміг без сліз розповідати свою історію, весь час зривався на плач…

…Кожна історія – це окрема трагедія окремої людини чи цілої родини.

Глава УГКЦ коротко розповів цим людям про 25-ліття виходу УГКЦ з підпілля і що саме з цієї нагоди Папа Франциск прислав в Україну свого посланника, щоб через нього засвідчити свою солідарність з українським народом, який сьогодні страждає. «Ми хотіли згадати це свято, аби пригадати, що добро завжди перемагає. Зло, яке вбиває, приносить лихо, ніколи не є довговічне. Ми хотіли використати наш ювілей, щоб сказати не лише про нас,а й про вас. Щоб ви відчули, що є членами великої християнської родини, що є не забуті», – наголосив Блаженніший Святослав.

Він відзначив, що наша Церква має гарну співпрацю з «Карітасом Австрії». І багато допомоги, яку ми можемо надати, є саме завдяки християнській солідарності.

Глава Церкви підкреслив, що не має значення, хто якої віри сповідання. «Бачите, вас ніхто не запитує, хто ви: католики, православні чи мусульмани. Це є все другорядне. Ми хочемо разом з іншими людьми доброї волі цілого світу допомогти тим, які є в нужді. Це є сенсом святкування 25-ліття», – сказав Верховний Архиєпископ.

У свою чергу кардинал Кристоф Шенборн поділився з переселенцями, що ситуація біженців є йому дуже близькою. Він розповів, як наприкінці ІІ Світової війни його дев’ятимісячну дитину, разом з дворічним братом, мамою та бабусею виселяли з території тодішньої Чехословаччини. Мусили залишити будинок протягом півгодини. «Нас було три мільйони біженців, вигнаних з Чехословаччини. Зараз моїй мамі 94 роки (тут люди поаплодували Архиєпископу. – Ред.). І вона вже має 12 правнуків. Ми втратили свій рідний дім, але знайшли новий рідний дім. Це було жахливо. Бабця і мама весь час плакали. Але ми не були одні (він показав пальцем у гору. – Ред.). І ми отримали найважливіше – свободу і віру! Моя мама завжди говорить про це як про найважливіші речі в житті. Коли мені було сім років, мама показала мені гаманець, де було 5 шилінгів, сьогодні – 50 центів. Це було все, що ми мали. Але бачите, ми ще живемо. Нам дуже багато допомогли. Я виростав на подарованих речах. …І при Карітасі прекрасним є те, що ми тут один одному допомагаємо», – розповів Папський посланець.

Архиєпископ Шенборн передав сердечні вітання від Папи Франциска. «Він надіслав мене до України. Я розповім їм про нашу зустріч», – запевнив він.

На завершення зустрічі Папський легат разом з Блаженнішим Святославом напередодні Дня Святого Миколая роздали дітям подарунки.

Глава УГКЦ на згадку про зустріч подарував для домівки «Карітас Київ» ікону Святого Миколая. «Я б дуже хотів, аби наша вся Церква була подібна до Святого Миколая, який робив добро, але таємно», – сказав Блаженніший.