Пастирське послання Преосвященного владики Тараса (Сеньківа) на Великий піст 2017 р.
  • Пон, 27/02/2017 - 08:39

Всечеснішим Отцям Парохам,

Отцям Адміністраторам парафій,

Вельмишановним мирянам

Стрийської єпархії УГКЦ

 

Слава Ісусу Христу!

Улюблені в Христі браття та сестри!

 

Ми вступили у час Великого посту – встановленого в календарі Церковного року благодатного часу, що в особливий спосіб наповнює наше життя молитвою та духом євангельського покаяння. Великопосні Літургійні Богослужіння, церковні приписи та приватні побожні практики мають на меті оживити в житті людини два виміри: її відношення до Бога і створеного світу, та взаємовідношення з іншими людьми. Саме підчас Великого посту Свята Церква закликає нас до внутрішньої переміни перед Богом, звільнення від рабства гріха та освячення свого життя милосердною солідарністю з потребуючими ближніми через молитву, піст та милостиню.

Молитва нас єднає з Богом. Вона є нашою відповіддю на Його Отче Слово, звернене до нас, висловленням нашого прагнення бути з Ним та ствердженням нашої вірності і синівської любові. Молитва є Бого-людським діалогом, який має стати змістом цілого нашого життя, а тому сповненням Божої заповіді: Не знай інших богів крім Мене.

Піст, це наш вчинок справедливості щодо себе. Господь вклав у нас свій образ в дарі свободи, і відзискати цей здевастований гріхом Божий дар, є актом найвищої справедливості людини відносно себе самої. Постом здобуваємо собі свободу від залежності на дочасних речах, які Диявол намагається помістити в центр нашого життя, в місце, яке належить лише Богові. Створюючи хаос в уживанні створіння, він втягує людину у ярмо гріхів безбожності та ідолопоклонства. Піст є зброєю проти облудного прагнення самодостатності, егоїзму, різних форм розкошування, які ведуть до самоізоляції людини від Бога та ближніх, породжують беззаконня та духовне і фізичне вбивство. Практикою посту ми приводимо до Творцем визначеного порядку свої відносини до людей та матеріального світу.

Милостиня нас уподібнює до нашого Небесного Отця. Він є Богом, який не тільки обдаровує нас чимось, але цілковито дарує нам себе Самого у Своєму Сині. Він є Богом для нас, а тому Його сутністю і буттям є Любов, яка торкається нас у Його Милосерді. Милосердям до ближніх ми стаємо богоподібними. Наша милостиня є мірилом нашої щирої любові, бо в ній ми ділимося з іншим, потребуючим, часточкою свого життя: через Божі руки даруємо їм самих себе.

Поєднуючи ці три складові наших великопосних зусиль, ми не тільки облагороднюємо своє життя, зростаємо у християнських чеснотах, але і міняємо на краще людське суспільство, до якого належимо. А воно сьогодні поранене великим людським терпінням, несправедливістю та жорстокістю, які руйнують людську гідність, сіють безнадію та розпач. Наше суспільство складається з безлічі особистих людських трагедій, великих і малих, для подолання яких Господь потребує нашої відважно простягнутої руки допомоги. Так, ці трагедії теж є частиною і нашого життя, і ми часто самі не можемо дати собі з ними ради. Та існує одна мудра християнська засада: не можеш помогти собі сам – допоможи іншому.

Саме тому пропоную Вам впродовж Великого посту стати учасниками єпархіальної акції “Великопосна милостиня”, яка буде продовжуватися увесь великопосний час. В Стрийській єпархії УГКЦ це є збірка, призначена для реабілітації учасників бойових дій у війні, яку російський агресор веде проти Українського народу. Після усіх жахіть, які вони пережити захищаючи нашу Батьківщину, нам потрібно спільними зусиллями допомогти їм вилікувати тілесні та духовні рани, спричинитися до їх повернення у мирне життя: до життя особистого, родинного та суспільного.

Суть Великопосної милостині має одну особливість. Вона не є звичайною збіркою коштів, але цілковито звертається до Ваших великопосних практик. Якщо Ви в часі посту свідомо відмовляєтеся від чогось: якоїсь приємності, наприклад солодощів, припиняєте палити цигарки, обмежуєте споживання якихось страв, тощо, тоді принаймні якусь частину заощаджених коштів пожертвуйте як Великопосну милостиню в призначену для цього церковну скарбничку. Тут не йдеться лише про збірку грошей: йдеться про солідарність сердець, про щирий Ваш дар з мотиву любові до Бога та до тих, хто ради свободи нашого народу жертвував своїм здоров’ям, благополуччям, тай готовий був скласти своє життя. Зрештою, ради справедливості, мусимо признати: ми всі перед ними у великому боргу.

Тому звертаюсь до отців парохів, адміністраторів та членів парафіяльних економічних рад: маєте обов’язок подбати про організацію у Ваших храмах скриньок біля тетраподу, на яких буде напис: «Великопосна милостиня», (допомога для реабілітації воїнів АТО).

Час Великого Посту є благодатним простором для особистого, але теж і суспільного покаяння, зміни мислення, яке є початком нашого відродження у світлі Божої Правди і Справедливості, по яких прагнемо ми, як і генерації наших попередників. Але ніхто цих змін нам не принесе. Вони мають відбутися у нас самих і завдяки нашим зусиллям. Щасливе людське суспільство не є позбавлене страждань, але в ньому жодне страждання не залишається трагедією одного, бо є несене солідарністю всіх. Роздумуючи в часі Великого посту про страждання і смерть нашого Спасителя пам’ятаймо, що Він взяв на себе тягар провин за всі наші гріхи, щоб ми навчилися з любов’ю і милосердям носити тягарі один одного і таким чином виконали закон Христів (пор. Гал. 6,2). Жертвуймо як Великопосну милостиню ціну того, в чому ми, в живі вірі практикуючи піст, відмовили собі. Не важливо, скільки жертвуємо, важливо чому, а милосердний Господь доповнить кожен недостаток. Тоді наші добрі діла: молитва, піст і милостиня, стануть спасенними для наших душ та будуть рукою Милосердного Бога, якою Він обдаровує зранені та потребуючі серця своєю благодаттю та поміччю.

 З Архиєрейським благословенням!

вл. Тарас Сеньків, О.М.

Єпарх Стрийський

 Всім отцям парохам та адміністраторам парафій зачитати Послання після кожної Божественної Літургії в Першу неділю Великого посту.

До цього часу приготовити відповідні скриньки для пожертв та встановити на видному місці в храмі.