Перше ніж заповіддю, любов є даром. На молитві «Ангел Господній» з Папою 4 листопада 2012
  • Нед, 04/11/2012 - 00:00

«Навчімося дивитися на ближнього не лише своїми очима, але й Божим поглядом», – закликав Папа Бенедикт XVI вірних у своєму повчанні, виголошеному перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 4 листопада 2012 р. Промовляючи до кількох тисяч римлян та паломників, які не зважаючи на дощову погоду зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, Святіший Отець коментував євангельський уривок, в якому розповідається про те, як Ісус навчав про найбільшу заповідь.

 

Цією заповіддю є заповідь любові, яка має подвійний вимір: любити Бога і любити ближнього. «Святі, яких ми нещодавно вшановували всіх разом в одному урочистому святі, є якраз тими, хто, довіряючи Божій благодаті, намагалися жити цим фундаментальним законом», – сказав Бенедикт XVI, пояснюючи, що цю заповідь здійснити може лише той, хто живе в глибоких стосунках з Богом, «подібно, як дитина стає здатною любити, якщо має добрі стосунки з мамою і татом».

 

«Перше, ніж бути заповіддю, – вів далі Папа, – любов є даром, дійсністю, пізнати та зазнати яку дає Бог, так що вона, немов зерно, може прорости у нас та розвинутися в нашому житті». Бо якщо Божа любов глибоко закоренилася в людині, то така людина, за словами Святішого Отця, стає здатною полюбити навіть того, хто цього не заслуговує, подібно, як Бог ставиться до нас. «Батько і мати люблять дітей не лише тоді, коли вони цього заслуговують, вони їх люблять завжди, очевидно, допомагаючи їм зрозуміти помилки», – зауважив Бенедикт XVI, додаючи, що це від Бога ми вчимося завжди прагнути добра і тільки його, а тоді закликав: «Навчімося дивитися на ближнього не лише своїми очима, але й Божим поглядом, який є поглядом Ісуса Христа. Поглядом, який розпочинається з серця і не зупиняється на поверхні, виходить за межі того, що кидається в очі на перший погляд, й уміє збагнути глибокі сподівання іншої особи».

 

У цьому контексті Папа зазначив, що відбувається зворотній процес: відкриваючись на ближнього, такого, яким він є, я відкриваюся також на пізнання Бога. «Любов Бога і ближнього, – додав він, – невіддільні. Ісус не винайшов ні однієї, ні другої, але об’явив, що вони, по-суті, є однією заповіддю, і зробив це не лише у притчах, але, передовсім, Своїм свідченням: Особа Ісуса та все Його таїнство втілюють єдність любові Бога та ближнього, немов вертикальне та горизонтальне рамена хреста».

 

Святіший Отець також додав, що Спаситель дарує нам цю подвійну любов у Пресвятій Євхаристії, даючи Себе Самого, а ми, нагодовані цим Хлібом, любимо одні одних так, як Він полюбив нас. «Дорогі друзі, – закликав на завершення Бенедикт XVI, – за заступництвом Пречистої Діви Марії молімося за те, щоб кожен християнин умів виявляти свою віру в єдиного істинного Бога світлим свідченням любові до ближнього».

 

Джерело: Радіо Ватикан