Перший “гуманіст”. Біблійний коментар о. Романа Лаби
  • Нед, 01/03/2020 - 17:34

Бут 2, 7-9; 3, 1-7; Пс 51(50); Рим 5, 12-19; Мт 4, 1-11

Того часу Ісус був приведений Духом в пустелю, аби бути спокушуваним дияволом. І, постивши сорок днів та сорок ночей, Він врешті зголоднів. І підійшов до Нього спокусник, і сказав: «Якщо Ти – Син Божий, ска­жи, щоби ці камені стали хлібами». У відповідь Він сказав: «Напи­сано: “Не  хлібом самим житиме лю­дина, але кожним словом, що вихо­дить з Божих уст”». Тоді диявол узяв Його до свято­го міста і поставив на верхівці храму та й каже: «Якщо Ти – Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що “своїм ангелам накаже про Тебе, і на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь своєю ногою”». Відповів йому Ісус: «Ще напи­са­но: “Не спокушатимеш Господа, Бога свого”». Знову бере Його диявол на ду­же високу гору, показує Йому всі цар­ства світу та їхню славу й каже: «Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені». Тоді Ісус відказує йому: «Іди геть, сатано! Адже напи­сано: “Господу, Богу своєму, покло­нятимешся і Йому єдиному слу­жи­тимеш!”» Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому.

Ви не повірите, але першим «борцем» за права людини… був Люцифер. Так, саме він «помітив», що первісна людська пара зазнає великої «дискримінації», бо їй не можна споживати плодів аж з ОДНОГО дерева. У своїй підступній «дбайливості» лукавий рішуче виступив проти такої кричущої несправедливості і наслідки отієї первісної революції ми несемо до сьогодні.

Щоб краще це зрозуміти, то звернімося до біблійної символіки. Що означає дерево пізнання добра і зла? Слово пізнати в Святому Писання означає «мати відносини», «мати причастність до чогось», «увійти в інтимні відносини» (пор. Бут 4, 1). Адаму і Єві було дозволено споживати з усіх дерев, що в саду, лише плід з дерева пізнання добра і зла не можна було споживати. Це дерево було межею (червоною лінією), яка мала нагадувати людині, що вона лише і аж ЛЮДИНА. Чому? Тому що лише Бог вирішує про ДОБРО І ЗЛО. Лише Бог вирішує, що є добром, а що злом. І саме цю заборону використав сатана для своєї маніпуляції: Ви лише люди… Не задовольняйтеся тим, ким ви є. Ви можете бути богами. Його шепіт до вух Єви можна виразити наступним чином: Вас дискримінують, від Вас приховують ваші можливості. Ви можете бути богом без Бога. Потрібно лише спожити плід з забороненого дерева.

Cпокуси першого «революціонера» (слово револьта – означає «бунт») і «гуманіста» до сьогодні у різноманітних формах руйнують життя Божих дітей:

  • Це Ти вирішуєш, що для Тебе є добре, а що ні?

  • Якщо не вважаєш те чи інше за гріх, тобі ніхто не має права цього нав’язувати?

  • Будь усім, ким Ти хочеш бути і роби все, що лише хочеш робити?

  • Не дозволяй, щоб хто небудь Тебе в чомусь обмежував?

  • Бог не має права Тебе дискримінувати.

  • Ти вирішуєш, кому дати життя, а кому ні (контрацепція).

  • Ти вирішуєш кого вбити, а кого ні (абортивна індустрія).

  • Ти вирішуєш, ким тобі бути: чоловіком, жінкою, безстатевим (agender) чи всестатевим (pangender).

  • Ти вирішуєш!!!

Сатана повів людський рід шляхом гуманізму, але без Бога! Влучно це виражає Катехизм Католицької Церкви у номері 2124: «Атеїстичний гуманізм помилково вважає, що людина є «для самої себе власною метою, єдиним творцем і будівничим своєї історії. Інша форма сучасного атеїзму очікує звільнення людини перед усім у її економічному й соціальному звільненні, якому «релігія стоїть на заваді, оскільки за своєю природою вона покладає надію на майбутнє ілюзорне, примарне життя і відвертає людину від будування земної держави».

Не випадково Антихрист, за пророчою повістю В. Соловйова (Антихрист), і не менш пророчим баченням Роберта Бенсона (Володар світів) буде видатним гуманістом.

Можливо тому, за словами геніального архієпископа Фултон Шіна, сатана намагався вчинити з Ісуса суспільного діяча, революціонера: Перша спокуса, з якою змагався наш Господь, призивала Його до того, щоб він став суспільним реформатором і щоб дав хліб численним натовпам, які мешкали на пустирях, де нічого немає окрім каміння. Шлях соціальної активності без духовного зцілення – це спокуса, якій часто піддавалися великі люди в історії світу. Однак з перспективи Христа, не на цьому полягає служіння Отцю. Адже в людині є глибші потреби, ніж голод пшениці, і глибша радість, ніж радість від повного шлунка1. Чи подібна спокуса не вселилася в серце Юди Іскаріота, коли він обурився на жест Марії, сестри Лазаря, яка нардовим єлеєм помазала ноги Ісуса:

Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: 5 «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?» 6 Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано (Йн 12, 4 – 6)

Спокуси Церкви

 

1

Чи подібна спокуса не атакує Церкву сьогодення?! Сатана вчинить усе, щоб тільки Церква не проголошувала спасіння в Христі Ісусі. Для цього він готовий зайняти спільноту учнів Христа усіма можливим служінням, окрім… ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ. Піклуватися про вбогих ДУЖЕ ПОТРІБНО І ВАЖЛИВО. Важливо пам’ятати слова самого Ісуса: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили (Мт 25, 40), але в той час не забувати й інших слів, які Ісус промовив до… Юди: Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди (Йн 12, 8).

2

Друга спокуса – це провокування Ісуса, щоб став «чарівником» і щоб запропонував собі і людям набагато легший шлях, ніж хрест: Якщо Ти – Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що “своїм ангелам накаже про Тебе, і на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь своєю ногою… У цій спокусі не йдеться про перевірку «довіри Отцю». Йдеться про щось інше, щоб Христос підпорядкувався «захопленню» натовпу. Чи сьогодні подібна спокуса не атакує Христову Церкву. Час від часу можна почути, як Церква не «встигає» за цим світом (десь так років 200 відстає)… Чи не бракує голосів, щоб допасувати доктрину до бажань сучасної людини?

3

Врешті третя сфера спокуси стосується відносин зі світом: Знову бере Його диявол на ду­же високу гору, показує Йому всі цар­ства світу та їхню славу й каже: «Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені». Тоді Ісус відказує йому: «Іди геть, сатано! Адже напи­сано: “Господу, Богу своєму, покло­нятимешся і Йому єдиному слу­жи­тимеш!”» Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому. Диявол обіцяв Ісусу весь світ взамін за поклоніння собі. Сьогодні лунає та ж сама спокуса: увесь світ буде в приязні з Церквою, якщо Церква перестане бути аж так принциповою і трохи схилить голову перед лукавим… Завжди з тривогою спостерігаю, коли великі рупори цього світу, типу New York Times чи The Gurdian починають похвально писати про Пастирів Церкви. Завжди у таких випадках пригадую слова Апостола Якова: Хіба не знаєте, що дружба світу цього – то ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, той стає ворогом Божим (Як 4, 4).

На кожну із спокус Христос дає нам ліки, протиотруту – «НАПИСАНО». У цій відповіді запрошення для усіх нас бути вірним Божому Слову, переданому у доктрині Церкві, бо Євангеліє не міняється з роками, як і не змінюється сам Христос – Він вчора, сьогодні і навіки той самий (Євр 13, 8). Єдиний Бог по-справжньому дбає про благо людини! Лише Він поставив людське життя у центрі своїх діянь! Він прагне мого і Твого щастя! Поставімо його в центрі нашого життя, бо і Він нас на цьому місці поставив!

1 F. Sheen, Życie Chrystusa w kilku scenach, Kraków 2017, 26.


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць