Перуанські скарби: полотна школи Куско | Католицький Оглядач 
Перуанські скарби: полотна школи Куско
  • Суб, 20/01/2018 - 09:52

Апостольські візити Понтифіка несуть добро тим країнам, куди він приїздить. Проте й ми, нібито просто спостерігачі, не залишаємося осторонь, бо, стежачи за подорожами Папи, маємо нагоду познайомитися з розмаїттям світової культури. Візит Папи Франциска до Перу – це шанс придивитися до унікального стилю місцевого живопису, народженого на перетині автохтонних і християнських, насамперед іспанських, традицій. Він виник і розвинувся на цих теренах у ХVI–XVIII сторіччях, а назву свою – «Школа Куско» (іспанською «Escuela Cuzqueña») – отримав від стародавнього міста на південному сході Перу, в долині Анд. Саме Куско було столицею імперії інків. У ХVI столітті, коли на південноамериканські землі прийшли іспанці, воно стало осередком соціально-політичного й культурного життя південної частини Перу.


Зображення завжди було дієвим засобом для пояснення й передання християнської віри. Для євангелізації місцевих мешканців з Іспанії й Італії до Куско прибула група митців, які не лише самі писали, а й навчали індіанців мистецтву малюнка, живопису, а також католицькій художній традиції.


Школа Куско стала першим заснованим іспанцями в Новому Світі мистецьким центром, де місцева молодь мала змогу навчатися європейським живописним стилям. Тематика творів була суто релігійна – біблійні сцени, прославлення Ісуса, Діви Марії, святих – а за мету ставилося навернення душ до християнства. Саме так виник унікальний стиль – наслідок взаємопроникнення культур і поєднання релігійного європейского живопису із мистецтвом Анд. Митці школи творчо переробляли європейські взірці, привносячи в них власні погляди на світ.


Вони подають сюжети Святого Письма на тлі екзотичної природи Анд, адаптуючи християнських святих до місцевого світосприйняття. Діву Марію пишуть із традиційною перуанською зачіскою або в капелюшку, з розкішними перснями й сережками. Архангели для художників школи – це вельможі в парчі, шовку й мереживах, та ще й із вогнепальною зброєю.


За взірець стилю Школи Куско можна взяти образ святого Йосипа (ми впізнаємо його традиційний атрибут – лілію, символ чистоти). Одяг персонажів картини вочевидь натхнений широким, розшитим золотими орнаметами вбранням інків. Вжито три традиційні кольори: червоний, жовтий та колір землі, а також сусальне золото. Сандалі Ісуса – це сандалі інків, а птахи й квіти у тлі та в оздобленні картини – тропічні.


Школа, втім, не обмежувалася тільки містом Куско: багато творів було написано протягом XVII–ХVIII століть в інших містах Анд, у Болівії й Еквадорі. Наприкінці XVII століття місцеві митці вийшли з гільдії художників міста Куско й почали працювати в незалежних майстернях. Вони дедалі більше зверталися до місцевих стилістичних елементів; релігійна тематика надалі переважала, але художники цікавилися також історичною тематикою, зокрема, писали пишуть портрети інкських правителів.


Автори картин школи Куско здебільшого невідомі: творів, за традицією, переважно не підписували й не датували. Сьогодні праці зберігаються в музеях Перу, Болівії, Чилі й цілого світу.

Катерина Собота

Джерело: kmc.media


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць