Піо з П'єтрельчіно, св.
  • Нед, 22/09/2013 - 22:53

Народився 25 травня 1887 в П'єтрельчіно, Беневенто, Італія, під ім'ям Франческо Форджоне (Francesco Forgione), син Граціо, пастуха. У 15 років вступив до новіціяту монахів-капуцинів в Морконе, став членом чину в 19 років. Рукоположений у 22 роки 10 серпня 1910.

Під час молитви перед розп'яттям отримав стигмати 20 вересня 1918 і став першим священиком, відзначеним таким чином. Після того, як стали з'являтися розповіді про нього, особливо після Другої світової війни, коли американські солдати привезли додому звістки про Падре Піо, до священика почав стікатися потік паломників. Він міг сповідати годинами, і за спогадами очевидців, міг бачити навіть приховані гріхи людини. Також за спогадами, мав дар білокаціі, левітації і зцілювання хворих. У 1956 році заснував Дім розради стражденних, лікарню, яка приймала більше 60 000 хворих на рік. У двадцятих роках XX століття почав молитися з групою людей, тепер в цій молитві беруть участь більше 400 000 чоловік в усьому світі.

Падре Піо помер 23 вересня 1968.

Чудо, що відноситься до його канонізації, - це зцілення семирічного Маттео Піо Колелла, сина лікаря, який працював в Домі розради стражденних, лікарні в Сан Джованні Ротондо, заснованій Падре Піо. Вночі 20 червня 2000 Матео потрапив у відділення інтенсивної терапії лікарні з діагнозом менінгіт. До ранку лікарі втратили надію, тому що дев'ять з внутрішніх органів дитини перестали функціонувати. У ту ніч, під час безсонної молитви матері Матео і одного з монахів монастиря Падре Піо, самопочуття дитини несподівано покращилося. Коли він прокинувся від коми, то повідомив, що бачив старого чоловіка з білою бородою в довгому коричневому вбранні, який сказав йому: «Не хвилюйся, ти скоро одужаєш». Чудо було схвалено Конгрегацією і Папою Іваном Павлом II 20 грудня 2001.

Беатифікований 2 травня 1999 Папою Іваном Павлом II

Канонізований 16 червня 2002 Папою Іоанном Павлом II

Джерело: catholicencyclopedia.in.ua