Щоб не залишилося жодної сім’ї без домівки, жодного біженця без прийняття, жодної особи з розтоптаною гідністю, жодного пораненого без лікування, жодної дитини, позбавленої дитинства, жодної молодої особи без майбутнього, жодного похилого віком без гідної старості. Такі побажання знаходимо у посланні, яке Папа Франциск надіслав учасникам Всесвітнього гуманітарного саміту, що 23-24 травня відбувається в Стамбулі у Туреччині.

Зустріч проходить під егідою ООН та відбувається вперше. Її завданням є окреслити нові підходи і способи вирішення кризових ситуації, рятуючи життя та полегшуючи страждання, та надання кращого засобу найслабшим. Делегацію Апостольської Столиці очолює Державний Секретар кардинал П’єтро Паролін, який у перший день виступив з доповіддю на тему запобігання конфліктам та роззброєння. До делегації входять також Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН архиєпископ Бернадіто Ауза та колишній Постійний Спостерігач при структурах ООН в Женеві архиєпископ Сільвано Томазі.

У посланні на ім’я Генерального Секретаря ООН Пан Гі Муна Глава Католицької Церкви зазначає, що цей саміт є «нагодою надати новий напрямок життям мільйонів людей, які потребують захисту, лікування та допомоги, всім, хто шукає кращого майбутнього». Він висловлюю сподівання, що завдяки цій зустрічі вдасться досягти результатів, які дійсно «спричиняться до полегшення страждань цих мільйонів людей».

Святіший Отець побажав, щоб плодами саміту стала «щира солідарність і глибока пошана до прав і гідності тих, які страждають з приводу війн, насильства, переслідування та природних катаклізмів». За його словами, саме жертви цих явищ є найменш захищеними, часто змушені жити в умовах «нужди та визискування».

Як зауважує Глава Католицької Церкви, сьогодні на заваді вирішенню конфліктів стають різні інтереси, військові, економічні та геополітичні стратегії, які змушують людей переміщуватись внаслідок поклоніння «ідолам грошей та влади». Одночасно, гуманітарна допомога нерідко є обумовлена комерційними та ідеологічними обмеженнями. Тому, існує потреба «оновленого заанґажування» з метою захисту кожної людської особи «в її щоденному житті», та щоб захищати «її гідність, права, безпеку та глобальні потреби».

Не менш важливою Папа називає необхідність збереження свободи й культурної та соціальної тотожності народів, що, однак, не повинно призводити до ізоляції, але – сприяти співпраці, діалогові та, насамперед, мирові. Заклики «не залишити нікого позаду» та «кожному якнайкраще виконати своє задання», що є серед гасел саміту, вказують, на думку Святішого Отця, на те, що слід не здаватися та щоб усі взяли на себе відповідальність за рішення і дії.

Глава Католицької Церкви також висловлює сподівання, що зустріч стане нагодою для визнання зусиль тих, які допомагають ближньому, несуть розраду жертвам війн і стихійних лих, біженцям і переселенцям, а також тих, які докладають старання на корить миру, пошани, примирення та прощення, чим також спричиняються до порятунку життів.

«Ніхто не любить концепцію чи ідею. Ми любимо людей. Самопосвята і самопожертва випливають з любові до людей, до дітей і похилих віком, до народів і спільнот, до обличь та імен, які наповняють наші серця», – пише Папа, ставлячи перед учасниками саміту «виклик»: почути плач жертв та страждаючих, дати їм змогу прочитати нам лекцію людяності, дати всім змогу змінити спосіб життя. «Навчаючись від жертв та страждаючих, – додає він, – станемо здатними будувати гуманніший світ».