Зустрічаючись із членами Салезіанської духовної родини, Святіший Отець розповів про повчальні риси особи Артеміде Дзатті, який 9 жовтня буде урочисто канонізований у на площі Святого Петра у Ватикані.

8 жовтня 2022 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Салезіанської духовної родини, які прибули до Риму на канонізацію салезіянського мирянського співробітника Артеміде Дзатті. У своєму слові Святіший Отець виокремив чотири вагомі періоди із життя майбутнього святого, який показує приклад для наслідування у служінні бідним.

Свідчення сім’ї Дзатті

Папа Франциск пригадав про період життя Артеміде як мігранта. Через бідність батьки Дзатті були змушені покинути Італію та переїхати до Аргентини, де молодий юнак познайомився із салезіанами. «На жаль, багато мігрантів втрачали цінності віри, були занурені в роботу та проблеми, з якими зустрічалися. Але сім’я Дзатті, слава Богу, були винятком. У їхній сім’ї ніколи не бракувало участі у житті християнської спільноти, щирих стосунків зі священиками, спільної домашньої молитви та частого приступання до Святих Тайн», – зауважив Святіший Отець.

Спорідненість з бідними

Відзначаючи турботу Артеміде Дзатті про бідних, Папа назвав його родичем всім бідних. «Туберкульоз, який вразив його у віці двадцяти років, здавалося, повинен був покласти край кожній мрії, але, завдяки зціленню, отриманому через заступництво Марії з титулом «Помічниця всіх християн», Артеміде все своє життя присвятив хворим, особливо найбіднішим, покинутим і відкинутим мов непотріб», – зазначив Святіший Отець. Він вказав, що завдяки героїзму Артеміде в опіці над хворими у лікарнях, ці місця ставали місцями випромінюванням Божої любові, де турбота про здоров’я стає досвідом спасіння. «Добрий самарянин знайшов у ньому серце, руки та любов, передовсім до незначних, бідних, грішників, найостанніших. Таким чином, лікарня стала “заїздом Отця”, знаком Церкви, яка бажає бути багатою дарами людяності та благодаті, житлом для заповіді любові до Бога і брата, місцем здоров’я як запоруки спасіння», – підкреслив Папа, вказуючи на покликання салезіан бути видатними вихователями серця. Це покликання в особі Артеміде Дзатті подає приклад самопожертви та глибокої єдності з Богом у молитві, яка оживляла його інтенсивну працю та невтомну готовність послужити на добро ближньому.

Оновлене життя, яке оживляє братерство

Ще один важливий період з життя майбутнього святого показує його як салезіанського мирянина-співробітника. У цьому контексті Святіший Отець зацитував свідчення Артеміде Дзатті, у якому він розповідав про важкий перебіг туберкульозної хвороби, під час якої, у разі свого зцілення, він пообіцяв Пресвятій Богородиці присвятити себе служінню бідним. Опісля хвороба минула і розпочалася посвята. «Це відновлене життя вже не є його власністю: він відчуває, що воно все для бідних. Три дієслова: “повірив, пообіцяв, зцілився” виражають благословення та утіху, які торкаються життя Артеміде. Він живе цією місією в сопричасті зі своїми братами-салезіанами: він є першим, хто присутній під час різноманітних моментів спільноти, і своєю радістю та прихильністю оживляє братерство», – зазначив Папа Франциск.

Свідчення заступництва

Відтак Святіший Отець вказав, що Артеміде Дзатті є небесним заступником у молитві за покликання, розповівши присутнім про свій особистий досвід, коли він був Провінційним настоятелем Товариства Ісуса. У цьому періоді майбутній Папа дізнався про особу Артеміде та молився через його заступництво за нові покликання до посвяченого життя у мирянському стані. Опісля у Провінції почали з’являтися нові молоді брати-помічники. «І тому я свідчу про цю благодать, яку ми отримали», – поділився Святіший Отець. На завершення він закликав членів Салезіанського Згромадження бути вдячними за дар покликання до богопосвяченого життя, даючи молоді свідчення євангельського життя на служінні вбогим.