Вчора у Католицькій Церкві розпочався Великий Піст. Як ми знаємо розпочинає його Попільна Середа. В усіх католицьких парафіях, вірні збираються на літургії щоб разом розпочинати час навернення в молитві пості та милостині.

Свята Меса Попільної Середи була відсвяткована також у Львівській Латинській Катедрі.
Євхаристію з цієї нагоди очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, співслужив Генеральний Вікарій Львівської Архідієцезії о. Ющеф Павлічек та священики з катедри.

У своїй гомілії, архієпископ Мечислав зосереджуючись на Слові Божому, з сьогоднішньої Літургії Слова вказав на те що під час Великого Посту важливо є вслухаючись у Слово Боже являти своїми вчинками милосердну любов Бога.

Після Літургії Слова відбувся обряд посипання голів вірних попелом.

«Порох ти, і в порох обернешся» і «Навертайтеся і вірте в Євангеліє» ‒ це слова, які священик говорить під час посипання попелом. Вони спонукають нас задуматися і усвідомити те, що миє грішниками, котрі потребують прощення і Божого милосердя.

Для цього впродовж цього посту в Літургії Церкви ми будемо отримувати Слово Боже і підкріплюватися Євхаристією щоб перебувати в єдності зі Спільнотою Церкви.

Після Євхаристії Архієпископ очолив новенну до Матері Божої Милостивої. Молитва новенни була поєднана з адорацією Пресвятих Дарів.

Проповідь Архієпископа М. Мокшицького під час Святої Меси Попільної Середи 2016 року у Львівській Катедрі

Улюблені Брати і Сестри!

Щороку у життя Церкви повертається Великий Піст. Саме сьогодні ми відчуваємо його особливий характер та атмосферу. Молитви, пісні і літургійні читання вводять нас у дуже характерний покаянний тон, який передає нам пророк Йоіл, коли пише: „ Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога".

Христос взяв цей старозавітній заклик і своє навчання також розпочав криком до людей: „Сповнився час і близько є Царство Боже. Навертайтеся і віруйте в Євангеліє". Слова Ісуса є дуже конкретною вказівкою дороги навернення до Бога, яке звершається за вказівками Євангелія.

А святий Апостол Павло сьогодні говорить: „Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!".

Кожен священик стає сьогодні з навчанням Апостолів і Пророків щоб в імені самого Бога повторювати ті слова через дві тисячу років. Це не його слова, але Бога і Христа.Він чинить це без огляду на те чи люди хочуть слухати, чи не хочуть, чи хочуть навертатися, чи не хочуть, чи хочуть перестати грішити, чи ні.
І декого може дивувати той суворий тон любові, але у світі, який пропагує доступну, легку, компромісну і безвідповідальну любов, потрібно конкретно стати на сторону правди та добра.

У нашому випадку ми не можемо мовчати, коли навколо нас діється стільки кривди, ненависті і несправедливості. Ми не можемо змарнувати нагоди щоб на шляху покаяння, посту та навернення упоминатися про припинення війни і повернення миру. Тому на порозі Великого Посту, ми кричимо: подайте один одному руки, нехай мир Христа буде участю всіх, а любов ближнього нехай переможе поділи.
Попіл, яким ми всі будемо посипати голови, пригадує нам необхідність дати відповідь, маючи на увазі крихкість людського життя та його проминання, чи готовий я вирушити дорогою любові починаючи навернення від себе і простягаючи руку допомоги до ближніх. У Ювілейному Році Божого Милосердя, наше завдання на Великий Піст – забути кривди, пробачити і просити пробачення.

Дорогі Брати і Сестри!
Перебуваючи сьогодні у церкві, слухаємо того, що говорить Бог, задумаймося і усвідомімо собі правду, що наше життя неминуче наближаючись до смерті, насправді зближається до життя, бо це Бог є кінцем, якого ми бажаємо, а не смерть. І практичним знаком тієї нашої сьогоднішньої великопісної зустрічі є конкретна вказівка: «Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.»

Бог у своєму заклику сягає до найбільш прихованих пластів людського існування. Говорить, що це є найважливіше і що там має відбутися та переміна, те внутрішнє переістотнення в натхненні любові, що йде до нас від Бога через Христовий вівтар Євхаристії. Великий Піст принесе реколекції, Великий Піст принесе розважання Господніх Страстей, Великий Піст чітко покаже пальцем на сповідальницю, де радикального навернення в імені Христа вимагатиме священик. Саме там, Христос нам ще раз дає шанс, ще раз просить, навертайтеся щоб ви жили в правді.

Мої дорогі!
За мить ми підійдемо до вівтаря, щоб в покорі прийняти з рук священика простий символ марноти того світу, яким є попіл із спалених пальм. Той знак нагадує нам, що ми маємо відродитися і сповнені надії, піти за Богом, котрий є сильніший від наших слабкостей, бо це він з земного пилу зліпив людину і вдихнув у її ніздрі життя і те, що Він обіцяв нам славу у своєму домі.

Коли підійдемо з вірою до тієї, дуже простої людської церемонії зустрічі людини з попелом, то памятаймо, що вкотре хочемо йти дорогою покаяння, посту і самозречення щоб наше життя не стало марнотою в очах Бога але виявилося сповненим милосердною любовю. Амінь.