Пошанування гідності людей «золотого віку»
  • Чтв, 23/02/2017 - 08:22

Над вирішенням цього завдання  працюють учасники проекту «Шануй Батька і Матір», що триває на Старосамбірщині

У рамках цієї трирічної програми на початку тижня в Хирові, Добромилі, Старому Самборі та Стрілках пройшли зустрічі, в яких узяли участь як соціальні працівники, учителі християнської етики, громадські активісти, так і люди, що вже давно на пенсії,  яких ми нині називаємо не інакше як «люди золотого віку». І це дуже правильний  задум організаторів  – об’єднати людей різних поколінь. Учасники заходу визначилися з деякими заходами, які будуть проводитися невдовзі: семінари за категоріями (соціальні працівники, учителі, люди «золотого віку»), створення «Золотого фонду Старосамбірщини», волейбольний турнір тощо.

 Цікавим має бути й задуманий конкурс дитячого малюнку «Шануй Батька й Матір», який пройде в березні серед школярів району. У всіх вікових категоріях визначаться кращі роботи, а малюнок-переможець стане логотипом програми. Створена з дитячих робіт виставка мандруватиме районом, а у вересні демонструватиметься на площі перед Собором святого Юра у Львові.

  Ці лютневі зустрічі проходили в тих закладах, які вже багато разів радо приймають нашу спільноту, – Хирівському та Старосамбірському ресторанах «Фонтан» та «Едем», Добромильській середній школі ім. Степана Бандери. А в Стрілках для нас гостинно відчинила двері затишна зала місцевої школи-інтернату.

 У семінарі взяли  участь доповідачі: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка Любов Гаврищук та громадський діяч Олег Паска. Як і всі попередні заходи проекту, ці зустрічі вправно вела доктор богослов’я Анна Єва Боднар, яка керує цією програмою. Розпочинали всі заняття з молитви за Небесну Сотню та всіх, хто поліг, захищаючи Україну.

 Доповідачі намагалися донести до учасників основні тези програми відродження гідності людей «Золотого віку» в нашому суспільстві. Зокрема, Олег Паска розповів про яскраві приклади з життя відомих людей минулого й сьогодення, які в доволі немолодому віці здійснювали дуже важливі справи. Цікаво було дізнатися про те яку фізичну теорію розробив у 70 років Галілею Галілей, що чимало всесвітньо відомих літературних творів було написано авторами, яким було вже далеко за 70-80. Із захопленням слухали розповідь про нашого співвітчизника академіка Ігоря Юхновського, який у свої 90 років у Львові активно займається громадськими справами. Усі ці розповіді наштовхували на думку, що люди, які ведуть активний спосіб життя, не відчувають свого віку, живуть довго і почуваються потрібними.

 Любов Гаврищук розповіла про те, як допомогти людям, які вийшли на пенсію, щоб вони не почувалися непотрібними. Адже не секрет, наголосила пані доцент, що саме в перший період після виходу на пенсію люди найбільше піддаються депресіям,  з ними стаються інсульти та інфаркти. Особливо, якщо людина не готувалася до пенсії, або її відправили «добровільно-примусово».  Тому так важливо допомогти їй адаптуватися до нових умов. Люди, які підготувалися заздалегідь, легше адаптуються до пенсії, приймаючи це як логічний етап свого життя. Більше того, знаходять у цьому навіть чимало плюсів. Адже можна, нарешті, більше присвятити себе улюбленим заняттям, почитати всі книги, на які досі не вистачало часу, побути з онуками, напекти-наварити… І, що важливо, – нарешті! нарешті! зайнятися власним здоров’ям. Або…стати на ролики, піти на танцювальний гурток, почати грати в теніс чи шахи. Принаймні, приклади життєвих історій людей, про які розповідали доповідачі, переконливо доводили, що є люди віку «золотого», які почуваються щасливими і задоволеними, і це не завжди залежить від розміру пенсії чи нажитих статків.

Зрештою, серед учасників наших заходів ми чимраз більше зустрічаємо таких людей, які можуть бути яскравим прикладом для наслідування.

– Коли я вийшов на пенсію, а це було вже дуже багато років тому,  – розповідає  старосамбірянин Богдан Жидик, – то  разом з дружиною, також «юною пенсіонеркою» (жартує), обходив усі верхи нашого краю.  Як і колись, нині постійно проводжу екскурсії для різних гостей, яким цікаво дізнатися про наш край.  Минулого року піднявся на камінь в Тустані (і це у віці далеко за 80! – авт.). Нині чи не кожен день спеціально йду вулицею, щоб усміхнутися знайомим і незнайомим, розпитати про справи. Старість мене вдома не може застати, бо мене там… нема! На ролики, певно, не стану, а на лижах минулої зими з внуком катався.

Богдан Григорович, який багато років попрацював на педагогічній ниві, тривалий час очолював районний відділ освіти, й досі пам’ятає колег-педагогів з усього району, більше того, тримає ціпко в пам’яті імена своїх учнів, пригадує десятки їх життєвих історій. Нині ж чоловік – активний учасник  усіх громадських заходів у місті, змагається за шахові корони в клубі «Деб’ют», активно допомагає організаторам впроваджувати  наш проект «Шануй батька і Матір».

Інша цікава історія активної життєвої позиції людини «Золотого віку», яку почули учасники семінару: Михайло Павлик з Ясениці-Замкової, вийшовши на пенсію з учительської посади, став… головою сільської ради, перемігши на виборах набагато молодших від себе. Керуючи сільрадою, зробив чимало для громади – зведення вишок для мобільного зв’язку, відкриття відпочинкового комплексу «Бойківський двір», де дають роботу людям тощо. А нині він, повний сил та енергії, у своєму 80-літньому віці (а не скажеш, дивлячись на нього! –авт.), водить екскурсії, співає в хорі, грає на скрипці, захищає права громади, займається громадською роботою, працює в раді Міжнародної організації «Світовий конгрес бойків» і має стільки задумів, що вистачить на кілька життів.

Усі ці історії увійдуть згодом у «Золотий фонд Старосамбірщини».

Нагадаємо, що  цей проект почав діяти на Старосамбірщині при підтримці Благодійного фонду “РЕНОВАБІС”. Організатори проекту (в алфавітному порядку): Академія Поморська у  Слупську; ДПС “Витанія” (Люблін); БФ “Спільнота  Золотого Віку”;  “EKO - Oптіма”; Навчально – Науковий Інститут Права та Психології Національного Університету “Львівська Політехніка”;  Інститут Психології Люблінського Католицького Університету Івана Павла ІІ; Комісія УГКЦ у справах родини; Старосамбірська Районна Рада; Українське Богословське Наукове Товариство.  

Співпраця з:  Департаментом соціального захисту  населення ЛОДА; Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка;  Громадською Організацією “Старосамбірщина 3000”; Громадською Організацією “Народня справа”;   Інститутом Народознавства НАН України; “Католицьким Оглядачем”  (інформаційний сайт);  Компанією “АГРО-Оптіма”.

 

Автор статті - Оксана Петрівська