Послання Папи Франциска на ХХХ Світовий День Молоді
  • Птн, 27/03/2015 - 19:21

Святіший Отець  у  своєму посланні на   цьогорічний ХХХ Світовий День Молоді  закликає молодих людей відважно йти шляхом євангельських блаженств. День Молоді відбудеться 29 березня, у Вербну Неділю, в окремих дієцезіях світу. Його девізом є слова Христа: «Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога» ( Мт 5,8)

«Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» ( Мт 5,8)

Дорога молоде!

Продовженням   нашого духовного паломництва буде  Краків, де в липні 2016 відбудеться черговий міжнародний Світовий День Молоді. Дороговказом на цьому шляху ми обрали євангельські блаженства. Минулого року  роздуми стосувалися   блаженства убогих духом, яке знаходиться в глибшому контексті  Нагірної Проповіді. Спільно ми відкрили революційне значення блаженств та рішучий заклик Ісуса відважно залучатися до пригоди пошуку щастя. Цього року будемо роздумувати над шостим блаженством: «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» ( Мт 5,8)

 1. Прагнення щастя.

Слово блаженні, або щасливі, з'являється дев'ять разів у цій промові, що є першою великою проповіддю Ісуса (Mт 5,1-12). Воно звучить як рефрен, нагадуючи нам про заклик Господа разом з Ним долати шлях, який,  незважаючи на  труднощі, є шляхом до справжнього щастя. Саме так, дорога молоде, адже прагнення  щастя  спільне для всіх людей у  всі часи незалежно від їх віку.  Бог вклав у серце кожного чоловіка і кожної жінки невгамовне прагнення  щастя та самореалізації.  Ви ж відчуваєте, що ваші серця неспокійні і завжди шукають добра, що  могло б втамувати спрагу безкінечності?

Перші розділи книги Буття представляють нам  прекрасне благословення, до якого ми покликані, і яке  полягає у сопричасті   з Богом, з  людьми, з природою і з самими собою. Вільний доступ до Бога, до близькості з Ним і до Його бачення був присутній в Божому плані щодо людства від самого початку  і чинив, що Боже світло наповнювало правдою і прозорістю всі людські стосунки. У цьому стані первісної  чистоти не було маскування, хитрощів, причин, щоб щось приховувати один від одного. Все було прозорим і зрозумілим.

Коли чоловік і жінка піддалися спокусі, порвавши тим самим   довірливі стосунки   з Богом,  в  історії людства з’явився гріх (пор. Бут 3). Відразу ж  помітними стали  його наслідки у  ставленні  людини до самої себе,  до інших, до природи. Ці наслідки досить  драматичні! Первозданну  чистоту порушено. З того часу вже неможливий прямий доступ до присутності Бога. З’являється  тенденція  щось приховувати, тож чоловік і жінка  ховають  свою наготу. Позбавлені світла, яке виходить з бачення Господа, люди починають спотворено сприймати оточуючу їх дійсність.  Внутрішній «компас», який керував ними у пошуках щастя, втрачає свою точку відліку, а  прагнення  влади, володіння  й  отримання задоволення  за будь-яку ціну веде  їх до горя і страждань.

В псалмах знаходимо заклик людства  з глибин душі до Бога: «Багато хто каже: Хто нам покаже блага?» Яви нам, Господи, світло Свого лиця!» (Пс 4, 7). Отець,  у своїй  нескінченній доброті, відповідає на цей заклик, посилаючи свого Сина. В Ісусі Бог приймає обличчя  людини. Через Своє втілення, життя, смерть і воскресіння Він рятує нас від гріха, відкриваючи нові перспективи, іноді просто незбагненні.

Дорога молоде! У Христі ви знайдете здійснення ваших мрій про добро і щастя. Тільки Він може задовольнити ваші очікування в той час, коли  ви буваєте розчаровані оманливими обіцянками світу.  Цитую святого Йоана Павла  II:

"Це Він є тією красою, що так вас приваблює. Це Він вселяє у вас прагнення  радикальних змін, які не дозволяють піти на компроміси. Це Він радить вам скинути маски, які спотворюють ваше життя. Це Він бачить у ваших серцях найкращі сподівання, які інші хотіли б заглушити. Це Ісус збуджує у вас бажання  зробити зі свого життя щось велике»

(молитовне чування в Tor Vergata, 19 серпня 2000: Insegnamenti XXIII/2 [2000], 212).

2. Блаженні чисті серцем...

Тепер  спробуймо зрозуміти, як це благословення реалізується   чистим серцем. Спочатку нам необхідно зрозуміти біблійне значення слова серце. Для єврейської культури  серце – це  почуття, думки та наміри людської особистості. Якщо Біблія вчить нас, що Бог не дивиться на те, що видиме для очей, а споглядає на серце (пор. 1 Сам 16,7), то  можемо також  сказати, що, виходячи від свого серця, ми можемо побачити Бога. Це пояснюється тим, що серце виражає людську особистість в цілому, а також єдність душі й тіла в  здатності людини любити і бути любленою.

Однак коли йдеться  про термін чисте, святий Матей  Євангеліст вживає грецьке слово katharos, що означає чистий, ясний, вільний від забруднюючих субстанцій. В Євангелії ми бачимо Ісуса, що руйнує певну концепцію зовнішньої ритуальної чистоти, яка забороняє будь-які контакти з речами та людьми (в тому числі з прокаженими та чужоземцями), що вважалися нечистими. До фарисеїв, що, як і  більшість євреїв у ті часи, не їли, попередньо не вчинивши обмивання, і дотримувалися  багатьох традицій, пов'язаних з обмиванням  речей,  Ісус говорить  категорично: «Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить, те осквернює людину. З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп,бундючність, безглуздя.» (Мк 7,15.21-22).

Що ж  тоді є щастям, яке виходить з чистого серця?  З названого Ісусом переліку зла, що робить людину  нечистою, ми бачимо, що ця проблема особливо стосується  сфери наших відносин. Кожен з нас повинен навчитися розпізнавати, що може "забруднювати" його серце; повинен формувати в собі  справедливе і чуйне сумління, здатне визнавати "що є воля Бога, що  добре,  що Богу приємне і що досконале" (Рим 12, 2). Ми відчуваємо необхідність  у здоровій турботі про охорону навколишнього середовища, у піклуванні про чисте повітря, воду і їжу, але ще більше  потрібно охороняти найціннішу чистоту: наші серця і наші відносини. Ця "екологія людини" допоможе нам дихати свіжим повітрям, що виходить  з найкращих речей, зі щирої любові  та зі святості.

Одного разу я поставив вам запитання: "Де знаходиться твій скарб, де перебуває твоє серце?" (пор. Інтерв'ю для групи молодих бельгійців, 31 березня 2014 року). Так,  наші серця можуть прив’язатися до справжнього або фальшивого скарбу: можна  правильно відпочити, а можна спати стільки, що станемо байдужими й ледачими. Найбільшим скарбом, який можемо отримати в житті, є наші відносини з Богом. Чи  ви у цьому справді переконані? Чи усвідомлюєте, наскільки велику вартість  маєте у Бога? Чи знаєте, що Він сприймає і  любить вас беззастережно  такими, якими ви є? Коли про це забуваємо, людська істота стає незрозумілою загадкою, оскільки саме усвідомлення  того, що Бог любить нас беззастережно, надає сенс  нашому життю.   Пам'ятаєте розмову Ісуса з багатим юнаком (пор. Мк 10,17-22 )? Євангеліст Марко зазначає, що Господь  поглянув  на нього з любов’ю (пор. в. 21), а потім запропонував  слідувати за Ним, щоб знайти  справжній скарб. Дорога молоде,  бажаю вам, щоб цей  погляд Христа, повний любові,  супроводжував вас протягом усього вашого життя.

Період молодості  є часом, коли  у ваших серцях розвивається розмаїте  багатство почуттів, глибоке прагнення  справжньої любові, чудової і прекрасної. Який величезний потенціал ховається в  здатності  кохати і бути коханими! Не дозвольте, щоб ця важлива цінність була підроблена, знищена  або знівечена. Це відбувається, коли в наші стосунки пробирається інструменталізація ближнього  для власних егоїстичних цілей, іноді, просто як об'єкта для власного задоволення. В результаті цього негативного досвіду,  душа  травмується і наповнються смутком. Прошу вас: не бійтеся істинної любові, тієї,  якої вчить нас  Ісус, а  святий Павло  описує наступним чином: «Любов довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла, не тішиться, коли хтось инить кривду, радіє правдою, усе зносить, вірить в усе, усього надіється, все перетерпить! Ніколи любов не переминає! Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне (1 Kор 13, 4-8)».

Заохочуючи  вас  по-новому  відкрити для себе красу людського покликання до любові,  запрошую  також виступати проти популярної нині тенденції до тривіалізації  кохання, особливо, коли намагаються обмежити його тільки сексуальним аспектом, позбавляючи  основних рис краси, сопричастя, вірності та відповідальності. Дорога молоде, «в культурі тимчасовості та відносності багато хто твердить,  що потрібно насолоджуватися кожною миттю, що  не варто брати відповідальність на все життя, приймати остаточне рішення назавжди, оскільки невідомо, що чекає у майбутньому. Я ж прошу вас бути сміливими, йти проти течії; виступати  проти цієї культури тимчасовості, яка, по суті, стверджує, що ви не в змозі  по-справжньому кохати. Я вірю в вас, молодих, і  молюся за вас. Майте мужність йти проти течії. Наважтеся  також бути щасливими» (зустріч з волонтерами на СДМ  в Ріо, 28 липня 2013 року).

Ви, молоді, є  відважними дослідниками! Якщо  почнете досліджувати багатство  вчення Церкви у цій галузі, то відкриєте, що християнство – це не  ряд заборон, що пригнічують ваше прагнення щастя, а захоплюючий життєвий  план! 

3. ... бо вони побачать Бога.

В серці кожного чоловіка і кожної жінки постійно звучить заохочення Господа: «Обличчя моє шукайте!» (пор. Пс. 27,8). Водночас постійно мусимо чинити опір  нашій жалюгідній кондиції грішників. Про це, наприклад, читаємо в Книзі псалмів: «Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на Його святому місці? Той, чиї безвинні руки й чисте серце» (Пс 24,3 -4). Однак не потрібно боятися та знеохочуватися: в Біблії та в житті кожного з нас бачимо, що Бог завжди виходить назустріч. Це Він очищає нас так, щоб ми змогли бути допущеними до Його присутності. Пророк Ісая, коли Господь покликав  його говорити від свого імені, злякався: «І я сказав: Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа Сил!» (Ісая 6,5). Але  Господь очистив його, пославши  ангела, який доторкнувся до його  уст  і сказав:   «…і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений».

В Новому Заповіті, коли Ісус біля Генезаретського озера покликав своїх перших учнів і вчинив чудо з уловом риб, Симон Петро впав Йому до  ніг і сказав: "Іди від мене, Господи, бо я грішна людина" (Лк 5,8). На відповідь  не довелося довго чекати: "Не бійся, віднині людей будеш ловити " (Лк 5,10). А коли один з учнів звернувся до Ісуса: "Господи, покажи нам Отця, і вистачить ждя нас", Учитель  відповів: "Хто мене бачив, той бачив  Отця" (Йн 14,8-9).

Заклик  зустрітися з Ним Господь спрямував до  кожного з вас, незалежно від місця та ситуації, в якій ви перебуваєте. Потрібно лише "прийняти рішення, щоб бути готовим зустрітися з ним,  шукати Його постійно кожного дня. Немає жодних підстав, щоб хто-небудь вважав, нібито це запрошення, адресоване не  йому» (Aдгортація Радість Євангелія, 3).  Всі ми є грішниками, всі потребуємо очищення від Господа. Але варто лишень зробити один маленький крок до Ісуса, і  виявиться, що Він завжди чекає на нас з розкритими обіймами, особливо в таїнстві Примирення, з особливою можливістю зустрітися з Божим милосердям, яке очищає і відновлює наші серця.

Так, дорога молоде, Господь  хоче зустрітися з нами, щоб ми Його «бачили». Ви можете запитати мене: "Це як?". Свята Тереза  Авільська, що  народилася в Іспанії рівно 500 років тому, ще  будучи маленькою дівчинкою, якось  сказала своїм батькам: "Я хочу бачити Бога". Пізніше вона відкрила шлях молитви як внутрішньої дружби "з Тим, про Кого  знаємо, що нас любить" (Книга життя, 8,5). Тому запитую вас: чи ви молитесь? Чи знаєте, що можна розмовляти з Ісусом, з Отцем, зі Святим Духом так,  як ви робите це з приятелем? Причому не просто з приятелем, але з  найкращим та найщирішим другом! Побачите, що зробити це дуже просто. Ви відкриєте для себе те, що   сказав селянин з села Арс святому Йоану Віаннею, тодішньому настоятелю: «Молячись  перед дарохранительницею, дивлюся на Нього,  а Він дивиться на мене" (Катехізис Католицької Церкви, 2715).

Вкотре  закликаю вас зустрітися з Господом через часте читання Святого Письма. Якщо ви ще не маєте цієї звички, то почніть з Євангелія. Щоденно читайте один фрагмент. Нехай Боже Слово говорить до вашого серця і освітлює ваші кроки  (пор. Пс 119,105.). Ви відкриєте для себе, що  можна «побачити»  Бога в обличчях братів, особливо тих, про кого забуваємо: бідних, голодних, спраглих, біженців, хворих, в'язнів (пор. Мт 25, 31-46). Чи ви коли-небудь це відчували? Дорога молоде, щоб пізнати  логіку Божого Царства, ми повинні визнати себе  бідними серед бідних. Чисте серце обов'язково повинне бути вільним, здатним принизитися  і ділити своє життя з найбільш нужденними.

Зустріч з Богом на молитві, через читання Біблії та в братерському житті допоможе вам краще пізнати  Господа і самих себе. Так, як  в учнів з Eмаусу (Лк 24,13), голос Ісуса розпалить ваші серця  і відкриє очі, щоб ви могли розпізнавати Його присутність у своєму житті, відкриваючи таким чином план любові, який Він має для вашого життя.

Деякі з вас чують або ще почують Божий заклик створити сім'ю. Сьогодні багато хто думає, що це покликання стало немодним, але це не так! Саме тому вся спільнота Церкви переживає особливий період роздумів на тему покликання і місії сім'ї в Церкві та  в сучасному  світі. Крім того,  заохочую вас замислитися над покликанням до богопосвяченого життя і священства. Наскільки  приємно бачити молодь, що відповідає на заклик  Господа повністю віддатися на службу Христові та Його Церкві! Запитайте себе про це щиро і не бійтеся того, про що вас просить Бог! Починаючи з вашої відповіді «так» на заклик Господа, ви станете новими зернами надії в Церкві та  суспільстві. Не забувайте: воля Божа є нашим щастям!

4. Дорогою до Кракова

Блажені  чисті серцем, бо вони побачать Бога (Мт 5,8). Дорога молоде, як  бачите, це блаженство  безпосередньо впливає на ваше життя і є гарантією вашого щастя. Отже, повторюю ще раз: майте мужність, щоб бути щасливими!  Цьогорічний Всесвітній День молоді підводить нас до фінальної частини підготовки  найближчої великої всесвітньої зустрічі з молоддю в Кракові у 2016 році. Саме тридцять років тому святий Папа Римський Йоан Павло II  встановив у Церкві Всесвітні  Дні  Молоді. Це молодіжне паломництво до різних континентів під керівництвом  Наступника Петра було справді доленосною і пророчою  ініціативою. Разом  ми дякуємо Господу за дорогоцінні плоди, які вона принесла в життя багатьох молодих людей по всьому світу! Як багато важливих відкриттів, особливо відкриття Христа, що є Дорогою, Істиною і Життям, та Церкви, як великої і гостинної родини! Скільки  життів  змінилося завдяки таким зустрічам, як багато виникло рішень реалізувати покликання!

Нехай святий Папа,  Покровитель Всесвітніх днів молоді, заступається за наше паломництво до Кракова, а материнський погляд Діви Марії, Повної благодаті, Всієї Прекрасної та Всієї Чистої, нехай супроводжує нас на цьому шляху.

Ватикан, 31 січня 2015
Спомин св. Йоана Боскo

FRANCISCUS