Послання Папи Франциска учасникам Всесвітнього Економічного Форуму в Давосі
  • Птн, 24/01/2014 - 17:05

Клаусу Швабу,
Виконавчому Президентові Всесвітнього Економічного Форуму

Щиро дякую за Ваше люб’язне запрошення звернутись до щорічної зустрічі Всесвітнього Економічного Форуму, що, як звично, відбудеться у Давосі-Клостерсі наприкінці цього місяця. Сподіваючись, що зустріч стане нагодою для поглибленішої призадуми над причинами економічної кризи, яка протягом останніх років огорнула увесь світ, хочу поділитися кількома спостереженнями, в надії на те, що вони зможуть збагатити дискусію Форуму та зробити корисний вклад у його надзвичайно важливу працю.

Наш час позначений значними змінами та значущим поступом у різних сферах, з важливими наслідками для життя людей. У дійсності, «слід високо оцінити успіхи, які спричинилися до добробуту людей, наприклад, у сфері охорони здоров’я, освіти та комунікації» (Evangelii gaudium, 52), як також у багатьох інших сферах людської діяльності, і потрібно визнати фундаментальну роль, яку в цих епохальних змінах відіграло сучасне підприємництво, стимулюючи та розвиваючи безмежні ресурси людського розуму. Однак, осягнені успіхи, хоч і зменшили бідність великої кількості людей, нерідко приносили також широко розповсюджене суспільне виключення. У дійсності, більшість людей нашого часу й надалі проживає в умовах щоденної нестабільності, з часто драматичними наслідками.

Стосовно цієї зустрічі бажаю пригадати про важливість різноманітних політичних та економічних інстанцій для сприяння інклюзивному підходові, який братиме до уваги гідність кожної людської особи та спільне добро. Йдеться про турботу, якою повинне позначатися будь-яке політичне та економічне рішення, хоч, іноді, виглядає, що це лише додаток для того, щоб доповнити дискусію. Ті, хто виконують доручення у цих сферах, мають конкретну відповідальність за інших, особливо за найуразливіших, найслабших та найнезахищеніших. Не можна толерувати той факт, що кожного дня тисячі людей помирають з голоду при наявності значної кількості продовольства, яке часто просто-на-просто марнується. Так само, не можна ігнорувати численними біженцями, що шукають мінімальних гідних умов життя, які не лише не зустрічають гостинності, але часто трагічно гинуть під час нелюдських переміщень. Я усвідомлюю, що ці слова є жорсткими, навіть драматичними, але вони мають на меті не лише ще раз підтвердити, але й кинути виклик цьому форуму, здатному до іншого підходу. У дійсності, ті, хто завдяки своїй винахідливості та професійним вмінням виявили здатність оновлювати та покращувати життя багатьох людей, можуть зробити і дальший вклад, присвятивши свої вміння на служіння тим, які досі живуть у нужді.

Тому, існує необхідність оновленого, глибокого та широкого почуття відповідальності з боку всіх. «Покликання підприємця є, у дійсності, шляхетною працею, якщо він задумується над питанням якнайповнішого сенсу життя». (Evangelii gaudium, 203). Це дає змогу багатьом людям із ще більшою ефективністю служити спільному добру та вчиняти блага цього світу доступнішими для усіх. Однак, зростання у рівності вимагає чогось більшого від економічного зростання, хоч і передбачає його. Воно, насамперед, вимагає «трансцендентного бачення людської особи» (Венедикт XVI, Caritas in veritate, 11) тому що «без перспективи вічного життя людський поступ у цьому світі позбавлений дихання» (там же). Одночасно, воно вимагає рішень, механізмів та процесів, спрямованих на справедливіший розподіл багатств, на створення можливостей для праці та цілісного сприяння бідним, що виходить за межі простого надавання допомоги.

Я переконаний, що виходячи із такої відкритості на трансцендентне може сформуватися нова політична та підприємницька ментальність, здатна провадити всі економічні та фінансові дії в перспективі дійсно людяної етики. Міжнародна підприємницька спільнота може розраховувати на багатьох людей, позначених великою особистою чесністю та послідовністю, праця яких надихається та керується високими ідеалами справедливості, великодушності та турботи про справжній розвиток людського роду. Закликаю вас, отже, черпати з цих великих моральних та загальнолюдських ресурсів, та рішуче й далекоглядно відповісти на поставлені виклики. Очевидно, не ігноруючи наукових та професійних особливостей кожного контексту, прошу вас зробити так, щоб багатство служило людству, а не керувало ним.

Пане Президенте, дорогі друзі,
сподіваючись, що в цих моїх коротких словах ви зможете розпізнати знак пастирської турботи та конструктивний внесок у те, щоб ваша діяльність завжди була дедалі більше благородною та плідною, ще раз складаю побажання успішних результатів зустрічі, призиваючи Боже благословення для Вас, для учасників форуму, як також для ваших родин та вашої діяльності.

З Ватикану, 17 січня 2014 р.,
Франциск, Папа

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va