Послання Папської Ради у справах душпастирства мігрантів та подорожуючих на День моря 2014 року
  • Суб, 12/07/2014 - 13:05

У неділю, 13 липня 2014 року, християни усього світу відзначають Неділю моря, яка була започаткована 1975 року. Папська Рада у справах душпастирства мігрантів та подорожуючих сподівається, що це відзначення стане приводом для того, щоб християнська громада та все суспільство визнали важливу роль людей моря та стане спонукою до подяки за працю та жертвенність моряків та рибалок.

З приводу цих відзначень, як і щороку, вищезгадана Папська Рада видала Послання на День моря. У ньому, вже на початку, зазначається, що продовж усієї історії людства море було місцем, де перетиналися різні дослідницькі і пригодницькі шляхи та відбувалися бої, які визначили долю багатьох народів. Але, насамперед, море – це упривілейоване місце обміну і світової торгівлі, адже понад 90% товарів перевозяться в усі куточки світу приблизно сотнею тисяч кораблів.

У цю Неділю моря усі ми запрошені усвідомити труднощі та незручності, з якими щоденно зустрічаються моряки, та важливість служіння морського апостоляту, який здійснює Церква, звіщаючи Добру Новину та засвідчуючи Боже милосердя у портах усього світу. З огляду на різні фактори праці на морі, і ми самі, і наше суспільство, дуже часто не зауважуємо моряків. Тому, «відзначаючи Неділю моря, запрошуємо кожного християнина подивитись навколо себе та усвідомити скільки речей, якими ми користуємося у нашому щоденному житті, дійшли до нас завдяки важкій та виснажливій праці моряків». Коли уважно приглянутись їхньому життю, то зможемо зауважити, що воно не завжди є таким романтичним та пригодницьким, як, іноді, ми бачимо у фільмах. «Життя моряка є важким та ризикованим», – наголошується у Посланні Папської Ради. Окрім того, що моряки повинні боротися із силами природи, які часто є сильнішими від сучасних та технічно обладнаних кораблів, вони також ризикують з різних причини, зокрема, нападу піратів, які, хоч у відмінних формах, але існують також і в наші дні.

Серед іншого, у Посланні також наголошується на тому, що моряки, зазвичай, не мають можливості обирати собі супутників. Кожний екіпаж – це мікрокосмос осіб різних націй, культур та релігій, які повинні жити на невеликій території корабля разом протягом часу, визначеного контрактом, часто не маючи спільних інтересів. Самотність та відокремленість є приятелями подорожі моряків. Праця моряків, за своєю природою, вимагає від них протягом довгих періодів перебувати далеко від своїх рідних. І не завжди можливо скористатись новими технологіями, щоб почути та побачити своїх близьких та дорогих серцю людей. Зазвичай, діти моряків народжуються та зростають без фізичної батьківської присутності.

Церква, у своїй материнській дбайливості, вже понад 90 років через структури Морського Апостоляту надає свою душпастирську опіку людям моря. Кожного року тисячі моряків прибувають у портові Центри Stella Maris, де їх тепло приймають і де вони можуть відпочити та сконтактуватись зі своїми рідними за допомогою новітніх засобів комунікації. Багато волонтерів щоденно відвідують моряків на кораблях та лікарнях у іноземних портах, потішаючи їх та, коли це необхідно, надаючи їм конкретну допомогу. Морські капелани завжди готові духовно послужити морякам, зокрема, коли вони перебувають у труднощах: Службою Божою, екуменічними молитвами, тощо. Морський Апостолят – це голос тих, які часто не мають голосу, вказуючи на зловживання та несправедливість щодо моряків та відстоюючи їхні права.

«У той час, як у Неділю моря ми висловлюємо нашу вдячність усім тим, що працюють у морській сфері, з довірливим серцем просімо Пречисту Діву Марію, Морську Зорю, щоб провадила, освітлювала та оберігала всіх людей моря та підтримувала членів Морського Апостоляту у їхньому душпастирському служінні», – цими словами закінчується Послання з нагоди Неділі моря Папської Ради у справах душпастирства мігрантів та подорожуючих, підписаного кардиналом Антоніо Марія Вельйо, Президентом цієї Папської Ради.