Послання Святішого Отця Папи Бенедикта XVI на 47-ий Всесвітній День Суспільних Комунікації
  • Чтв, 24/01/2013 - 00:00

Послання Святішого Отця
Папи Бенедикта XVI
на 47-ий Всесвітній День Суспільних Комунікації

 

"Соціальні мережі: портали істини і віри; нові простори для євангелізації"

 

Дорогі брати і сестри,

Із наближенням Всесвітнього Дня Суспільних Комунікації 2013, я хотів би запропонувати вам деякі роздуми над важливою темою, що стосується того, в який спосіб сьогодні між собою спілкуються люди. Я хотів би застановитися над розвитком цифрових соціальних мереж, які сприяють творенню нової «агори» – відкритого публічного простору, в якому люди можуть ділитись ідеями, інформацією та думками, а також в якому можуть виникати нові стосунки та форми спільності.

 

Цей простір, використаний в мудрий і збалансований спосіб, допомагає розвивати форми діалогу та дебатів, які, за умови, що відбуваються в повазі і з турботою про приватність, відповідальність та істинність, можуть зміцнювати зв’язки єдності між індивідами та ефективно поширювати гармонію людської родини. Обмін інформацією може стати істинною комунікацією, контакти можуть перерости в дружбу, а зв’язки можуть перерости у спільноту. Якщо мережі є покликані реалізувати цей великий потенціал, то люди, що задіяні в них, повинні докладати зусиль, щоб бути автентичними, оскільки у цих просторах ми ділимося не лише ідеями та інформацією, але, в кінцевому рахунку, самими собою.

 

Розвиток соціальних мереж закликає до участі: люди задіяні у побудові відносин і дружби, у пошуку відповідей на питання та розвагах, але також і у пошуку інтелектуальної стимуляції та поділі знаннями та навиками. Мережі із все більшими обертами стають частиною самої тканини суспільства, оскільки поєднують людей на основі цих фундаментальних потреб. Соціальні мережі, таким чином, живляться прагненнями, закоріненими в людських серцях.

 

Культура соціальних мереж і зміни в засобах та стилях комунікації ставлять вимогливі виклики перед тими, хто хоче говорити про істину та цінності. Часто, як і у випадку інших засобів соціальної комунікації, значення та ефективність різних форм вираження, здається, визначається більше популярністю, ніж притаманною їм важливістю і цінністю. Популярність часто пов’язують із славою чи стратегіями переконування, аніж із логікою аргументації. Часами тендітний голос розуму може бути заглушений шумом надмірної кількості інформації і тому не може привернути увагу, яка натомість віддається тим, хто виражає себе більш переконливо. Саме тому соціальні медіа потребують участі усіх, хто усвідомлює цінність діалогу, раціональної дискусії та логічної аргументації; людей, які намагаються культивувати форми дискурсу і вираження, які сягають найблагородніших прагнень учасників процесу комунікації. Діалог і дебати можуть також процвітати і зростати тоді, коли ми спілкуємося і в всерйоз сприймаємо людей, погляди котрих відрізняються від наших. «Враховуючи існуючу культурну різноманітність, люди потребують не лише сприймати існування культури інших, але також намагатись збагачуватись нею і запропонувати їй те добре, істинне та красиве, чим володіють вони самі» (Звернення під час Зустрічі зі світом культури, Белен, Лісабон, 12 травня 2010).

 

Виклик, що стоїть перед соціальними мережами, полягає в тому, щоб бути дійсно відкритими для всіх: таким чином вони отримають користь від повної участі віруючих, які прагнуть поділитися посланням Ісуса і цінностями людської гідності, які походять з Його навчання. Віруючі дедалі більше усвідомлюють, що поки Добра Новина не буде відомою в цифровому середовищі, її може забракнути в досвіді багатьох людей, для яких цей екзистенційний простір є важливим. Цифрове середовище не є паралельним чи чисто віртуальним світом, але частиною щоденного досвіду багатьох людей, особливо молоді. Соціальні мережі є результатом людської взаємодії, але, зі своєї сторони, вони також надають нової форми динаміці комунікації, що будує стосунки: уважне розуміння цього середовища є передумовою для важливої присутності в ньому.

 

Здатність використовувати нові мови необхідна не лише для того, щоб іти в ногу з часом, але власне для того, щоб дати можливість нескінченному багатству Євангелія знаходити форми вираження, які зможуть досягти розуму і серця усіх. У цифровому середовищі написане слово часто супроводжується зображеннями та звуками. Ефективна комунікація, так як Ісусові притчі, повинна залучати уяву та відчуття тих, кого хочемо запросити до зустрічі з таїнством Божої любові. Окрім того, ми знаємо, що християнська традиція завжди була багата знаками і символами: маю на увазі, перш за все, Хрест, ікони, зображення Богородиці, різдвяні ясла, вітражі та образи в наших храмах. Велика частина художньої спадщини людства була створена художниками та музикантами, які прагнули виразити істину віри.

 

У соціальних мережах віруючі показують свою автентичність, ділячись глибоким джерелом їхньої надії та радості – вірою в милосердного і люблячого Бога, об’явленого в Христі Ісусі. Це ділення полягає не лише у недвозначному вираженні їх віри, але також у їх свідченні, у тому, в який спосіб вони передають «рішення, уподобання та судження, які глибоко слідують Євангелії, навіть якщо про це виразно не говориться» (Послання на Всесвітній День Соціальних Комунікацій, 2011). Особливо важливим способом пропонування такого свідчення буде бажання давати себе іншим, терпеливо і в повазі  заангажовуючись в їх питаннях і сумнівах на шляху в пошуках істини і сенсу людського існування. Розвиток у соціальних мережах діалогу про віру і вірування підтверджує важливість і актуальність релігії у публічних дебатах та в житті суспільства.

 

Для тих, хто з відкритим серцем прийняв дар віри, найбільш радикальні відповіді на питання людства про любов, істину і сенс життя – питання, які, без сумніву, присутні у соціальних мережах – знаходяться в особі Ісуса Христа. Для тих, хто має віру, природнім є прагнути ділитись нею, шанобливо і тактовно, з тими, кого вони зустрічають на цифровому форумі. В кінцевому рахунку, однак, якщо наші намагання ділитись Євангелієм приносять добрі плоди, причиною цього завжди є сила самого Божого слова торкатись сердець, понад усі наші власні зусилля. Довіра до сили Божого діяння повинна завжди бути більшою від усілякої впевненості, яку ми покладаємо на людські засоби. Також у цифровому середовищі, де легко здіймаються занадто розпалені та конфліктні голоси, а також часами може переважати сенсаційність, ми є покликаними до уважного розрізнення. Згадаймо у цьому відношенні, що Ілля розпізнав голос Бога не у великому і потужному вітрі, не у землетрусі чи вогні, але в «тихесенькому, лагідному вітерці» (1 Цр. 19,11-12). Ми маємо вірити в той факт, що основне людське бажання любити і бути любленим, а також знаходити сенс і істину – бажання, яке сам Бог помістив у серці кожного чоловіка і жінки – завжди підтримує наших сучасників відкритими на те, що блаженний кардинал Ньюмен називав «люб’язним світлом» віри.

 

Соціальні мережі, окрім того, що є засобом для євангелізації, можуть також бути фактором людського розвитку. Наприклад, в деяких географічних і культурних контекстах, де християни почувають себе ізольованими, соціальні мережі можуть підкріплювати їх відчуття справжньої єдності зі світовою спільнотою віруючих. Мережі дають можливість ділитися духовними та літургійними джерелами, допомагаючи людям молитися із більшим відчуттям близькості з тими, хто розділяє з ними ту ж віру. Автентична та інтерактивна участь у питаннях та сумнівах тих, хто є далеким від віри має допомогти нам відчути потребу живити, через молитву і роздуми, нашу віру в присутність Бога, а також нашу активну благодійність: «Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний» (1 Кор. 13,1).

 

У цифровому світі є соціальні мережі, які пропонують нашим сучасникам можливість для молитви, роздумів та ділення словом Божим. Але ці мережі можуть також відкрити двері для інших вимірів віри. Багато людей насправді відкривають, особливо завдяки контактам, початково наведеним он-лайн, важливість безпосередніх зустрічей, досвід спільноти і навіть паломництв, – елементів, які завжди є важливими у подорожі віри. У наших намаганнях зробити Євангеліє присутнім у цифровому світі, ми можемо запрошувати людей збиратися на молитву чи літургійні відправи в конкретних місцях – храмах чи каплицях. Не повинно забракнути послідовності чи єдності у вираженні нашої віри і свідченні Євангелія, в якій реальності ми не були б покликані жити: фізичній чи цифровій. Якщо ми є присутніми для інших, в будь-який спосіб, ми є покликані розповідати про Божу любов найбільш віддаленим  куточкам світу.

 

Молюсь за те, щоб Дух Божий супроводжував вас і завжди вас просвітлював, і від серця уділяю своє благословення усім вам, щоб ви могли бути істинними провісниками та свідками Євангелія. «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню» (Мк. 16,15).

 

З Ватикану, 24 січня 2013 року, в урочистість Святого Франциска Сальського

 

BENEDICTUS XVI

ПЕРЕКЛАД "Католицького Оглядача"

 


Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць