Представники духовенства та науковці обговорили у Львівському університеті питання розбудови релігійно-природничого комплексу «Страдецька гора»
  • Суб, 12/11/2016 - 10:30

Представники духовенства, громадськості, місцевої влади та науковці Львівського національного університету імені Івана Франка й інших вишів міста Львова 10 листопада 2016 року взяли участь у засіданні круглого столу з питань розбудови та охорони унікальної історичної та релігійної пам’ятки Львівщини – релігійно-природничого комплексу «Страдецька гора», що у с. Страдч, у зв’язку з різким зростанням антропогенного навантаження на сформовану впродовж тисячоліть біосферну систему села та регіону в цілому.

Так, «Страдецька гора» – це комплекс унікальних історичних пам’яток, витоки яких сягають початків християнства на українських землях. Зокрема, на невеликій території довкола Страдецької гори археологи виявили п’ять культурних шарів поселень від доби мезоліту (V тисячоліття до Р.Х.) до давньоруського часу (ХІІІ ст.).  У Страдецькій горі зберігся другий в Україні за розмірами і значенням після Київської Лаври християнський монастир, який дійшов до нашого часу у своєму первозданному вигляді (ХІ-ХІІІ ст.). Також Страдецький парохіяльний храм є найкращим представником рідкісного архітектурного стилю «кришталкового модерну». Унікальним є той факт, що з 1936 року за поданням Папи Пія ІХ Страдецька Хресна Дорога прирівняна за значенням до Єрусалимської.

У рамках засідання круглого столу «Еколого-природничі аспекти Страдецької гори» учасники обговорили питання захисту і збереження Страдецької гори з прилеглими територіями як особливо цінного цілісного духовного історичного археологічного культурного і природничого комплексу загальноукраїнського та європейського значення, визначного об’єкта, який репрезентує Львівщину на національному та міжнародному рівнях.

Преосвященний Владика Венедикт (Алексійчук) Протосинкел Львівської Архиєпархії УГКЦ у вступному слові зауважив, що сьогоднішня зустріч громадськості – унікальна, «адже кожен із учасників із Божою поміччю матиме змогу висловити своє бачення розбудови та збереження місця, яке є святим для всіх християн».

На природоохоронних проблемах і шляхах забезпечення сталого використання релігійно-природничого комплексу «Страдецька гора» закцентував увагу учасників засідання науковий співробітник Львівського університету Юрій Зінько.

Юрій Володимирович зауважив, що «такі території, як Страдецька гора, у концептуальному плані варто розглядати як природничо-сакральні комплекси, яким потрібно надавати статус природоохоронно-культурних пам’яток за аналогом країн-сусідів».

Крім того, на думку Юрія Зінька, варто впорядкувати рух паломників, спорудити базові паркінги, встановити контроль будівельних і природоохоронних організацій за дотриманням благоустрою цієї території під час спорудження об’єктів інфраструктури релігійного й відпочинкового типу.

«Сучасний стан природничо-сакрального комплексу «Страдецька гора» та основні напрями його перетворення у Відпустовий центр УГКЦ вимагають здійснення планувальних і рекультиваційно-інноваційних заходів щодо збереження та відновлення природних комплексів Страдецької гори і Страдецької печери як складових комплексної пам’ятки природи», – резюмував Юрій Зінько.

На формуванні екологічної відповідальності у християнському аспекті йшлося у виступі доцента, завідувача кафедри екології біологічного факультету Львівського університету Звенислави Калинець-Мамчур.

«Безвідповідальне ставлення до створеного Богом світу визначається в Катехизмі як «екологічний гріх» і злочин проти життя сучасних людей і майбутніх поколінь. Заповідь Божа «Не убий!» стосується не тільки нашого ближнього, але й тварин, рослин та екологічної системи загалом», – наголосила Звенислава Ігорівна.

Науковець розповіла присутнім про Екологічно-християнський Центр при УГКЦ, мета якого – «сприяти формуванню свідомості громадянського суспільства на основі християнських засад екології та виховання відповідального ставлення християнина до природи як до Божого дару».

У рамках круглого столу учасники порушили питання збереження не тільки історичної та релігійної пам’ятки – комплексу «Страдецької гори», але її фауни та флори.

Зокрема, про це йшлося у доповіді професора, завідувача кафедри зоології Львівського університету Йосифа Царика «Печерний комплекс «Страдецької гори» як осередок збереження оселищ біоти на прикладі кажанів».

Професор наголосив, що «існування людства залежить від існування біоти живого. Якщо збережемо її – збережемось самі».

«Історично в Страдецькій печері було зареєстровано 10 видів рукокрилих, як-от: Підковоніс малий, (Rhinolophus hipposideros), Нічниця велика (Myotis Myotis), Кажан пізній (Eptesicus serotinus), Вухань бурий (Plecotus auritus) та ін. І, що найважливіше, упродовж останніх шести років під час проведення обліків ми не зареєстрували жодного виду кажанів», – наголосив Йосиф Царик.

Професор також закцентував увагу на загрозах підземних схованок кажанів і важливості їхньої охорони. Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології Ігор Шидловський підтримав тезу щодо важливості охорони оселищ кажанів, зазначивши, що «Церква повинна активно долучитися до цієї акції».

Під час круглого столу учасники також обговорили питання антропогенного впливу на долинні ландшафтні комплекси верхів’їв річки Верещиця, закцентували увагу на ролі та можливостях біосферного резервату «Розточчя», перспективах реновацій і розвитку комплексу святої Страдецької гори. Крім того, зупинились на питанні ролі Страдчу в духовній та історико-культурній спадщині України.

Таким чином, заслухавши та обговоривши доповіді, учасники засідання погодились із тезою про невідкладне здійснення заходів щодо збереження та відновлення природного комплексу. Оскільки це, безперечно, є справою державного значення, то необхідно привернути до згаданого комплексу питань увагу центральних і місцевих органів влади, Церкви, профільних інституцій і громадянського суспільства.

Академічна спільнота й духовенство ініціюють проведення конференції, присвяченої екологічній проблематиці Страдецької гори, а також здійснювати постійний моніторинг її  екологічного стану та прилеглих до неї територій.

У планах активістів – надіслати звернення до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України з проханням матеріальної підтримки для вирішення вищезазначених проблем.