Прес-конференція Папи
  • Втр, 27/05/2014 - 21:19

Про принцип нульової толерантності до педофілії у Церкві, про можливість своєї відставки, про те, чи целібат становить догму віри, про реформи та фінансові афери у Римській курії, про беатифікацію Пія ХІІ, про свою пропозицію молитовної зустрічі з участю президентів Ізраїлю і Палестини, а також про тематику найближчого згромадження Синоду єпископів говорив 26 травня 2014 р. Папа Франциск під час прес-конференції, влаштованої на борту літака, яким він повертався з Ізраїлю до Рима.

 

Нульова толерантність

На 6 або 7 червня Папа обіцяв, що проведе зустріч із групою жертв педофілії з боку духовенства і відслужить для них Месу в каплиці Дому св. Марти. Він також сказав, що нині провадяться розслідування у справах трьох єпископів, яких звинувачено у педофілії. Один уже дістав вирок, але ще обговорюється розмір покарання, якого він зазнає. Папа підкреслив, що в темі стосовно малолітніх «не буде привілейованих», і щодо всіх без винятку буде застосовано принцип нульової толерантності.

— Священик, який допускає зловживання, зраджує Тіло Господнє [Церкву]. Священик має провадити хлопця чи дівчину до святості. Дитина має довіряти йому. А замість провадити до святості, він її використовує. Це дуже серйозно. Це як відправити чорну месу! Замість провадити до святості, провадять до проблеми, яка триватиме ціле життя, — пояснив Папа.

Целібат — не догма

На запитання про справу целібату священиків Святіший Отець вказав, що целібат не становить догми віри, він є правилом життя. Папа додав, що високо шанує целібат і вважає його «даром для Церкви». Однак оскільки це не догма віри, то «двері завжди відчинені». При цьому він нагадав, що у Католицькій Церкві також є одружені священики — у східних обрядах.

Відставка папи?

Журналісти запитували Франциска також і про можливість його власної відставки.

— Я зроблю те, що Господь мені скаже зробити, — відказав Святіший Отець, додаючи, що потрібно шукати волі Божої в молитві.

— Бенедикт XVI уже не мав сил і чесно, як людина віри та смирення, прийняв таке рішення. Шістдесят років тому не було і єпископів-емеритів [на пенсії]. Що буде з папами-емеритами? Ми повинні дивитися на Бенедикта XVI як на інституцію: він відчинив двері для вислужених пап. Двері відчинені, але тільки Бог відає, чи будуть інші, чи ні, — сказав Святіший Отець.

На його думку, «Єпископ Рима, який відчуває, що сили його полишають, має сам собі ставити ті ж питання, що й Бенедикт XVI».

Подорожі до Азії

Франциск говорив про найближчі плановані закордонні подорожі. Обидві приведуть його до Азії. Він сказав, що крім візиту до Південної Кореї [у серпні ц. р.], планується також дводенна подорож до Шрі-Ланки, а потім на Філіппіни. Втім, ця остання відбудеться уже в січні наступного року.

На Філіппінах Папа відвідає території, що постраждали від тайфуну Йоланда (за межами Філіппін його називають Хайан), який пройшов через Філіппіни на початку листопада минулого року, спричинивши смерті понад 5 тис. осіб. То був найсильніший за всю історію метеорології циклон, який будь-коли зачіпав сушу. Середня швидкість вітру становила понад 300 км/год за буде низького тичку (менше 900 гектопаскалів). Викликаний вітром штормовий приплив ударив у сушу, змітаючи все на своєму шляху. Найбільші втрати занотовано на острові Лейте, а місто Таклобан було знищене на 80%.

Про те, що Папа Франциск може відвідати території, які постраждали від минулорічного тайфуну, говорив у січні ц. р. митрополит Пало, архиєпископ Джон Ду, після зустрічі з головою Папської ради «Cor Unum» кардиналом Робертом Сарою під час його перебування на Філіппінах.

Своєю чергою, папський візит на Шрі-Ланку має посприяти національному єднанню, після збройного конфлікту між тамілами і сенегальцями, що тривав від 1983 до 2009 року. Місцева Церква також сподівається на канонізацію блаж. Йосифа Васа (Joseph Vaz, 1655-1711), якого беатифікував св. Йоан Павло ІІ під час свого візиту на Шрі-Ланку 1995 року.

Реформа Римської курії

Найпершу перешкоду в реформуванні Римської курії становлю я, — сказав Папа. Він розповів, що консультації в справі реформи велися з усією курією, розпочато дослідження можливості «схуднення» структур, наприклад, через об’єднання дикастеріїв. — Праця триває, — запевнив Святіший Отець. Він обіцяв, що в липні та у вересні відбудуться наступні чотириденні засідання Ради кардиналів у цій справі.

Дуже важливими на шляху реформи Папа вважає пояснювальні розмови, бо «є люди, які не бачать ясно» потреби змін. «Але я задоволений, ми достатньо працюємо», — каже Папа Франциск.

Він визнав, що «ще не видно всіх результатів» цієї діяльності, і що одними з ключових виявилися економічні питання, про які широко писала преса. Тому він сказав тільки те, що новостворений «дикастерій з питань економіки» співпрацюватиме з Державним секретаріатом.

Згаданий дикастерій — це встановлений Папою Секретаріат з питань економіки (префект — кардинал Джордж Пелл), який займається адміністративними та економічними справами Апостольського Престолу і Держави-міста Ватикан. Зокрема, він відповідає за підготовку щорічних бюджетів та фінансове планування. Його роль — осучаснення процедур через допасування їх до сучасних стандартів у цих галузях та сприяння прозорості фінансових операцій. Наприклад, одні й ті ж самі люди не будуть ухвалювати бюджетних рішень і провадити контроль за ними. Щокварталу окремі інституції Апостольського Престолу і Держави-міста Ватикан будуть піддані ревізіям витрат, аби гарантувати дотримання фінансової дисципліни. Кардинал Пелл підкреслює, що Ватикан має у своєму розпорядженні дуже обмежені кошти, а роллю Секретаріату буде якнайкраще розпорядження цими засобами. На думку ватиканіста Джона Аллена, запровадження раціональних бухгалтерських дій може дати заощадження на рівні десятків мільйонів доларів.

Секретаріат має впроваджувати в життя директиви новоствореної Ради з економічних питань (координатор — кардинал Райнхард Макс), яка складається з вісьмох кардиналів та сімох експертів-мирян. Ця Рада, зокрема, аналізуватиме звіти про адміністративно-економічну діяльність Апостольського Престолу і Держави-міста Ватикан. Також Франциск розпорядився створити посаду генерального аудитора, який має право провадити аудити всіх тамтешніх інституцій. Він ще обіцяв, що центральним банком Ватикану буде Адміністрація майна Апостольського Престолу (APSA). Кардинал Маркс зазначає, що встановлення цього своєрідного «міністерства фінансів» у Римській курії це значущий переломний момент в історії Ватикану. На його думку, розпорядження грошима у Ватикані буде прозоре і відповідатиме міжнародним стандартам. «Ми мусимо впорядкувати це, аби перейти до інших важливих справ. Папа знає, що від цього залежить достовірність Церкви», — підкреслює німецький ієрарх.

Небагато розуміюся на європейських справах

На запитання про результати виборів до Європарламенту Святіший Отець визнав, що він їх ще не знає. «Популізм у Європі, довіра чи недовіра, питання щодо євро… Я небагато на цьому всьому розуміюся», — сказав Папа.

Він визнав серйозною проблемою безробіття. «Ми перебуваємо у всесвітній економічній системі, в центрі якої стоять гроші, а не людська особистість. Аби втриматися, ця система відкидає. Відкидає дітей: показник народжуваності невисокий, в Італії менше двох дітей на одну подружню пару, в Іспанії ще менше. Відкидає людей старих, також і через приховану евтаназію, коли ліки дають тільки до певного моменту. Відкидає і молодь», — сказав Папа, нагадуючи, до в Італії безробіття серед цієї групи сягає 40%, в Іспанії 50%, а в Андалусії зокрема — 60%. Отже, ми маємо ціле покоління людей, які не навчаються і не працюють.

— Ця культура відкинення становить серйозну справу. Не тільки в Європі, але у Європі вона дуже сильно відчутна. Це нелюдська економічна система. Ця економічна система убиває, як я написав у «Evangelii gaudium», — зазначив Папа, посилаючись на минулорічне Апостольське повчання.

Франциск про зустріч із Варфоломеєм

Святіший Отець сказав, що під час зустрічі з Патріархом Варфоломеєм у Єрусалимі вони вирішили діяти спільно на благо захисту природного середовища. Папа визнав, що розмови з православним Патріархом Константинополя стосувалися єдності, «якої досягають у дорозі». «Ми не можемо об’єднатися на теологічному конгресі», — вказав Франциск.

Патріарх Варфоломей підтвердив, що його попередник, патріарх Афінагор, колись сказав до папи Павла VI: «Зберімо всіх теологів на острові, а самі підемо разом уперед».

На переконання Папи, католики і православні мають взаємно допомагати одні одним, наприклад, надаючи доступ до храмів. Так діється у Римі, наприклад, де православні користуються католицькими храмами.

Говорилося також про планований на 2016 рік Всеправославний собор, і про те, щоби «зробити щось із датою Великодня», який Церкви двох обрядів відзначають у різний час. Отож доходить до діалогів на кшталт: «Скажи, коли воскресає твій Христос? Мій на тому тижні. А мій, навпаки, ще тиждень тому воскрес», — пожартував Папа.

— Із Варфоломеєм ми розмовляємо як брати, любимо один одного, розповідаємо один одному про проблеми в керуванні [Церквою], — додав Франциск.

Беатифікація Пія ХІІ

Брак чуда за заступництвом Пія ХІІ затримує його беатифікацію, сказав Папа. Справа, отже, відкрита. Святіший Отець зазначив, що попросив про інформацію в цій справі й довідався, що «ще не сталося жодного чуда» за заступництвом його попередника. Тим часом для беатифікації хоч би одне чудо є обов’язковим. Папа закликав поважати «дійсність процесу» беатифікації й додав, що знає, чи зможе звершити беатифікацію Пія ХІІ, чи ні.

Беатифікаційний процес папи Пія ХІІ розпочався 1967 року. Тоді скликали комітет істориків, які мали глибоко вивчити життя і діяльність кандидата на вівтар, приділяючи особливу увагу періодові ІІ Світової війни. До складу комітету увійшли четверо єзуїтів: о. П’єр Бле (Франція), о. Анджело Мартіні (Італія), о. Буркгарт Шнайдер (Німеччина) й о. Роберт А. Грехем (США). Їхня праця увінчалася публікацією 11-томного труду «Actes et Documents du Saint Siège relatifs à la Seconde Guerre Mondiale» — колекції документів із Таємного архіву Ватикану за часів ІІ Світової війни, коли папою був Пій ХІІ. Повністю ці архіви мають бути доступні (може, ще цього року) після впорядкування 16 млн. документів із часу понтифікату Пія ХІІ (1939–1958).

Папа Бенедикт XVI спершу затримав беатифікаційний процес Пія ХІІ, вирішуючи зачекати, доки ватиканські архіви будуть відкриті для вчених. Однак 2009 року він затвердив проголошений Конгрегацією в справах канонізацій декрет про героїчність його чеснот. Це викликало незадоволення частини єврейських і юдейських зокрема середовищ, від яких було чути звинувачення, що під час ІІ Світової війни Пій ХІІ мовчав щодо нищення євреїв.

До Конгрегації зголошено не один випадок гаданого чуда за заступництвом Пія ХІІ, однак жоден із них ще не визнано, тому шлях до його беатифікації ще не відкритий.

Маттео Луїджі Наполітано, делегат Папського комітету історичних наук у Міжнародному комітеті історії ІІ Світової війни, вважає, що беатифікація папи Пія ХІІ може викликати чергову дискусію щодо його позиції у роки війни та звинувачень, що то був «папа Гітлера». На думку 51-річного італійського історика, «дискусія про Пія ХІІ ширша за дискусію про Шоа як найбільшу трагедію ІІ Світової війни». Тому він вважає нормальним те, що позицію Апостольського Престолу в цей період ретельно досліджують. Ці дослідження охоплюють різні сфери зацікавленості: нейтральність Апостольського Престолу, спосіб втілення християнських цінностей у ті часи, вибір католиків, здійснюваний щодо дій нацистів, діяльність дієцезій і духовенства у країнах-учасницях війни тощо.

За Наполітано, коли йдеться про історичну оцінку діяльності Пія ХІІ, «можуть існувати різні інтерпретації». Але найавторитетніші юдейські, католицькі та світські історики погоджуються щодо ключового пункту: Еудженіо Пачеллі не був і ніколи не міг бути «папою Гітлера», підкреслює італійський історик.

Чимало інших істориків, серед них і згадуваний о. П’єр Бле, вже роками вказують, що Пій ХІІ провадив залаштункову діяльність, скеровану на рятування євреїв. Зокрема, він звелів відчинити для них римські монастирі, де вони могли сховатися. Також і папські дипломати включались у допомогу євреям, наприклад, архиєпископ Джузеппе Ронкаллі, пізніший папа Йоан ХХІІІ, який виборов у турецьких властей згоду пропустити через Босфор кораблі з євреями-біженцями зі Східної Європи.

«Молитовний саміт» заради Миру

Це буде молитовна зустріч, а не посередництво, — так Франциск відгукнувся про запропонований ним самим «молитовний саміт» у Ватикані за участі президентів Палестини й Ізраїлю. «Ми зустрінемося тільки для того, щоб молитися. Гадаю, що молитва буде дієва і помічна. Потім усі повернуться по домівках», — сказав Папа.

Він додав, що окрім нього самого на тій зустрічі будуть ще рабин і муфтій. Також Папа сказав, що попросив францисканського кустоша Святої Землі о. П’єрбаттісту Піццабалло, аби заопікувався організацією цієї зустрічі з практичного боку.

Крім того, Франциск визнав, що він хотів, аби ця зустріч відбулася ще під час його подорожі до Святої Землі, але «було стільки логістичних проблем», і нелегко виявилося обрати місце, в якому би це мало відбутися.

На запитання про Єрусалим як столицю палестинської держави Папа відказав, що Католицька Церква представляє релігійний погляд, вона хоче «міста миру для трьох релігій» — юдаїзму, християнства й ісламу.

— Треба обговорювати конкретні кроки до миру. Може, вирішиться, що та частина [Єрусалима] буде столицею однієї держави, а інша — іншої… Я не почуваюся компетентним, аби говорити, те робити чи те, то було би безумством з мого боку. Я вважаю, що треба по-братньому і за взаємної поваги увійти на шлях переговорів. Обов’язковою є відвага, і я прошу Господа, щоби ці двоє президентів мали відвагу йти вперед, — сказав Святіший Отець.

Фінансові скандали

Святіший Отець відгукнувся також про аферу, в якій, за публікацією німецького щоденного видання «Bild», замішаний колишній держсекретар Ватикану кардинал Тарчізіо Бертоне. Ідеться про гадане переказування 15 млн. євро у формі кредиту через Інститут релігійних справ (IOR), званий «ватиканським банком», відомій телевізійній фірмі Lux Vide з Рима.

Папа зазначив, що цю справу ще розслідують, і невідомо, що там насправді сталося. Він додав, що сам Господь Ісус говорив учням, що неминуче прийдуть спокуси, бо ми всі люди і грішники. Проблема полягає в тому, щоб цих згіршень не більшало, щоб їм запобігати.

Франциск підкреслив обов’язковість чесності й прозорості в розпорядженні матеріальними благами. Він зазначив, що дві комісії (одна досліджує IOR, друга — економічний і фінансовий стан Ватикану) представили свої висновки, і зараз разом із Секретаріатом з економічних питань, під проводом кардинала Пелла, продовжуватимуть рекомендовані реформи. Але й надалі існуватимуть невідповідності, адже ми тільки люди, зазначив Папа, підкреслюючи обов’язковість невпинної реформи.

Франциск переконаний, що Секретаріат з економічних питань допоможе уникнути скандалів та проблем. Як приклад він сказав, що минулого року в Інституті релігійних справ закрито 1600 рахунків осіб, які не мали права їх там тримати. Папа нагадав, що ця інституція має служити Церкві, єпископам і дієцезіям, повноправним працівникам Ватикану, вдовам по них, але нікому сторонньому.

Допомога переслідуваним християнам

Проблема браку релігійної свободи стосується не тільки певних азійських країн, але й інших, сказав Святіший Отець. Він нагадав, що в деяких країнах влада здійснює жорсткий контроль над релігійним життям, а в інших провадяться заходи, які виливаються в справжні переслідування. «Сьогодні теж є християнські мученики, католики й некатолики», — підкреслив Франциск.  Він вказав, що в деяких місцях не можна носити хрестів, мати Біблію або навчати дітей катехізису. «Я вважаю, що сьогодні більше мучеників, ніж при початках Церкви», — сказав Папа.

Святіший Отець зазначив, що у розв’язуванні багатьох проблем обов’язковою є розсудливість. Він підкреслив значення молитви за переслідувані Церкви. Додав, що Апостольська Столиця вживає дуже обережних кроків, аби допомогти християнами у таких країнах, але це нелегко. Папа навів приклад країни, де не можна молитися разом. Тамтешні християни прагнуть мати Євхаристію. Вони роблять це так, що один чоловік, який працює як звичайний робітник, але насправді він священик, разом з іншими сідає до столу: вдають, ніби п’ють чай, але насправді там відбувається євхаристійна відправа. Якщо приходить поліція, літургійні книги ховають, і виглядає так, ніби люди просто зібралися на чай.

Синод не тільки про розлучених

Папа застеріг від обмеження тематики жовтневого згромадження Синоду єпископів виключно до питання розлучених, які живуть у нових зв’язках. Він нагадав, що Синод буде присвячений сім’ї, її нинішньому становищу, проблемам, багатству. Святіший Отець зазначив, що вступ, виголошений кардиналом Каспером у лютому ц. р., мав п’ять розділів: чотири з них говорили про те, що в сім’ї доброго, та про богословські підстави. П’ятий розділ був присвячений питанню душпастирського підходу до сепарації та недійсності подружжя, і саме там було порушено питання про Причастя для розлучених, які живуть у нових несакраментальних подружжях.

Папа не приховував свого несхвалення зведенням Синоду виключно до цієї проблеми, до трактування цих справ казуїстично: можна вділяти Причастя чи ні. Він зазначив: у Церкві існує глибоке усвідомлення того, що криза сім’ї має глобальний вимір, що молоді люди не бажають укладати Таїнство Подружжя, мешкають разом без шлюбу. Він вказав на складність проблематики душпастирства сімей та обов’язковість дослідження кожного випадку індивідуально.

Папа також нагадав, що його попередник, Бенедикт XVI тричі закликав переглянути процедури ствердження недійсності подружжя, в тому числі й аналізу віри, з якою конкретна особа приступає до Таїнства Подружжя. Крім того, папа Бенедикт вимагав уточнення, що розлучені люди не вилучені з Церкви (не під анафемою), хоча до них не раз так ставляться. Папа Франциск визнав, що рішення обрати сім’ю як тему для роботи Синоду було сильним духовним переживанням, оскільки потроху перестали говорити про сім’ю.

— Я певен, що Дух Господній провадив нас до цього, — сказав Святіший Отець.

Переклад: CREDO


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць