У свято Покрову Пресвятої Богородиці, 14 жовтня 2016 року, Архикатедральний Собор святого Юра (м. Львів, пл. св. Юра, 5) відсвяткував престольний празник.

Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди празника очолив Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, у співслужінні із сотрудниками Собору та запрошеними ієреями. Високопреосвященний владика виголосив вітальну проповідь, у якій вкотре нагадав про постать Богородиці як великої Заступниці і Матері людського роду.

Після Літургії Митпополит вручив особливі нагороди особам, що долучилися до організації заходів із ушанування 150-ї річниці від дня народження Праведного Митрополита Андрея та звершив Чин водосвяття.

Слово Митрополита Львівського у празник Покрову Пресвятої Богородиці

Євр 9,1-7; Лк 10,38-42, 11,27-28

Доброчесні отці,

Достойні сестри і брати,

Радіємо сьогодні тому, бо Церква знову вказує нам на Богородицю, нашу Матір й заступницю перед Богом. Кожна людина по-особливому ставиться до своєї матері, звичайно, любить її та старається, щоб чинити їй приємні речі. Матері, також, не чекають на дари від дітей, а віддають їм останнє, щоб задовольнити їхні потреби. Коли йдеться про нашу ситуацію в Україні, відомо, що багато матерів, діляться до останнього своїм мізерним пенсійним забезпеченням зі своїми дітьми чи внуками. Так чинять люди на землі, а що подумати про Божу Матір, яка володіє безмежними можливостями й допомагає усім, хто звертається до неї за допомогою. З високого неба інакше ставляться до землян, як самі мешканці землі між собою.  

Ось, пророк описує звернення Господнє до людини: «Невже ж забуде молодиця своє немовля? … Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду» (Іс 49,15). А Марія, Мати Божого Сина, Другої Особи Божої, вона не може забути нікого, хто вдається до неї з покірним проханням. Вона увійшла в ситуацію на весіллі в Кані, коли не стало вина, хоч її про це ніхто не просив. Ніхто не міг подумати, щоб жінка з недооціненого Назарету володіла такими можливостями.? Побачила метушню, неспокій, зорієнтувалася, що весільні господарі в тривозі – зарадила сум’яттю через свого Сина. Настав спокій та велика полегша на серці в організаторів весілля. Правда, нічого не написано чи пресвятій Марії дякували чи лише тішилися тим, що отримали легким способом 600-700 літрів вина.? Весілля продовжувалося, але тільки одиниці з присутніх знали про те, що завдяки кмітливій жінці, а вона – Богородиця, Ісус в чудесний спосіб воду вчинив вином. Багато не говорила, лише звернулася до Ісуса: «… Вина в них нема» (Ів 2,3). Довіряла Богові усім своїм серцем, подібно, як тоді, коли приходив архангел Гавриїл у Назарет, - вона ж ствердно промовила: «… Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!...» (Лк 1,38). Потрібно, лише кілька слів та цілковитої довіри до Бога, щоб звершився  величавий ефект! Марія вміла розмовляти з Богом, жила серцем, що повне довіри до нього: «Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!» (Пс 73,1). Гідна подиву Марія, благодатна, бо з нею завжди Господь, благословенна між жінками (пор. Лк 1,28), бо Дух Святий зійшов на неї й сила Всевишнього отримала згоду діяти у ній (Лк 1,35). Важна в Божих очах Марія, бо сам Господь посилає до неї архангела, щоб погодити з нею справи спасіння світу. Любімо Марію, прославляймо її нашими молитвами, співами, нашим гідним християнським життям! Марія – небесна й могутня Заступниця людей!

Свято Покрову Божої Матері тісно пов’язане з видінням святого Андрія Юродивого. Місто Царгород облягали вороги грозила велика небезпека (≈X ст.). Народ ревно молився в церкві, благаючи Богородицю про захист. Святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфанієм спільно з вірними перебували в церкві на молитві. Святий Андрій мав видіння, як пресвята Богородиця простягнула широку хустку-покров над людьми, як рятунок для міста. Заступництвом Богоматері місто було врятоване, вороги відступили від свого негідного  задуму. Від того часу свято називали покров-омофор, як символ заступництва та опіки Діви Марії. Невідомо багато подробиць про це свято, однак, греки його святкували до падіння Царгороду 1453 року.

У нашій Церкві святкуємо Покров Богородиці, а в даний час воно набирає все більше й більше розмаху. Запорожці на січі, теж, побожний народ в різних місцях будували церкви в честь Покрову Богоматері. Залишилися іконографічні зображення цього свята: Мати Божа з простягнутим в руках омофором понад своїм людом. Бачимо таку ікону в нашому соборі святого Юрія, що звисає понад нашими головами. Здавна, князь Ярослав Мудрий віддав увесь наш народ під опіку Божої Матері - вона стала Заступницею та Покровителькою нашого народу. Молімося щиро до Богородиці, маймо при собі завжди її іконку чи медальйон. Благаймо у неї миру для нашого народу, захисту перед ворогами, закінчення війни, спокою та благородної тиші. Можливо, благання нашого люду ще мало щирі, поверхневі, без духу, може, бракує повної довіри до Бога та не вистачає сердечного замащення? Благаємо тебе, Богородице, нашими мольбами та щирою довірою: захисти нас перед лютими ворогами, хай щезне війна, а настане мир, любов, розуміння і добро. Молімося молитвою ірмоса свята Покрову: «Гординю і розбрат подолай, раду нечестиву князів, що розпочинають війни - знищ, Божа Мати і Царице Всечиста, щоб твоє свято славити…» (Утреня свята, п. 8, ірмос). 

  + Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

14 жовтня 2016 р. Б. Архикатедральний собор святого Юра, м. Львів