Другим містом, де отець Мішель Ремері презентував «Твіти з Богом», став Львів. 4 травня 2017 року було інтенсивним днем для автора. Директор Католицького Медіа-Центру отець Дієго Саєз-Мартін розповідає про заходи і ділиться враженнями з читачами.

Рано-вранці отець Ремері відслужив Святу Месу для львівських семінаристів, яку очолив єпископ Мар’ян Бучек. Опісля учасники мали нагоду поспілкуватися з гостем. Перед обідом отець відвідав Курію архідієцезії, латинську катедру та старе місто, а вдень зустрівся з владикою Української Греко-Католицької Церкви Бенедиктом у соборі святого Юра. Затим був короткий візит до видавництва «Свічадо», разом із яким КМЦ й видав книжку «Твіти з Богом». Далі на отця мішеля Ремері чекала презентація в семінарії УГКЦ для понад 60 осіб, студентів Українського католицького університету. Завершився день презентацією у книгарні «Є», яку відвідало понад сто осіб, зокрема й представники преси.

Слава Богу, можна сказати, що книжку «Твіти з Богом» не треба представляти: вона вже така відома, що не треба переконувати людей у її якості. Тож презентації у Львові набули іншого характеру: це не так ознайомлення з книжкою, як спілкування з автором про важливі для української аудиторії теми. Люди так зацікавилися розмовами з отцем Ремері, що, може статися, після цього візиту матимемо матеріали вже на другий том «Твітів з Богом».

Найчастіше запитують, звісно, про те, як з’явилася книжка. Історія проста, але водночас важлива. Як молодий парафіяльний священик, отець Мішель почав спілкуватися з молоддю на різні теми. Спершу таких співрозмовників було троє-четверо, католиків, але в них були ще й друзі, які, може, не вірили, а може, просто жили без Бога. І ці друзі теж почали приходити на зустрічі: дехто на запрошення знайомих, а хтось – тому, що хотів поставити священикові свої складні життєві запитання. Правила були прості: по-перше, можна запитувати про будь-що, без табу; по-друге, на будь-які запитання отець спробує відповісти; по-третє, зустрічі відбуваються в атмосфері цілковитої взаємної поваги, навіть коли не поділяємо думки іншої людини. Після спілкування учасники писали конспекти про теми, які обговорювали під час зустрічі. За кілька місяців зустрічей назбиралося конспектів на понад 2000 запитань. Тоді виникла думка, що можна було б поділитися цими розмовами з іншими молодими людьми Нідерландів, бо, мабуть, такі запитання з’являються багато в кого. І так народилася книжка нідерландською. Незабаром виявилося, що актуальні ці питання не лише в одній країні, а й далеко за її межами, адже вони виходять із сердець молодих хлопців і дівчат – наша природа, незалежно від походження, та сама. Почали виходити переклади «Твітів з Богом», спочатку англійською, потім польською, а за якийсь часі українською.

Коли дискусія доходить до українського перекладу, часто запитують про те, як виникла думка зробити українську версію. Про це вже йшлося у статті про презентацію в Ужгороді, тож зараз не буду втомлювати читача деталями, лише скажу, що, відвідуючи різні міста Україні з презентаціями для католиків обох обрядів, переконуюся, що ми просто були інструментами в руках Божих для появи цієї книжки в Україні. Дивлюся на обличчя семінаристів, які повні ентузіазму під час спілкування з отцем Мішелем Ремері, немов бачать у ньому конкретний приклад того життя, яке хочуть самі втілювати. Дивлюся на молодь, сотні молодих людей, які уже третій день збираються, щоби спілкуватися з автором, і помічаю, що вони відчувають: у «Твітах з Богом» є відповіді на їхні запитання, дані людиною, яка, може, й не знає їх особисто, але розуміє. Спілкуюся зі священиками, які працюють із молоддю, і вони розповідають про те, що використовують книжку «Твіти з Богом» як підручник для своїх зустрічей із молоддю. Як не зрозуміти, бачачи все це, що ми отримали від Бога величезний дар? За це, дорогий читачу, заохочую тебе дякувати Господові, Який обдарував нас цією книжкою.
Часто також запитують про життєву дорогу самого отця Ремері, але, думаю, що зараз не буду втомлювати терпливого читача. Це інша історія, яка потребує цілої окремої статті... Думаю, що незабаром вона з’явиться на сторінці Католицького Медіа-Центру.