- Чтв, 01/05/2014 - 11:50
Аборти, одностатеве співжиття, нівелювання моральних та духовних принципів, втрата «страху» перед вчиненням гріха і багато суміжних до цих явищ стають не лише реальністю суспільного життя, але претендують залишатися нормою, яка скріплена і потверджена законодавчими постановами.
29 квітня 2014 року в Папському університеті Святого Хреста в Римі (Італія) Архиєпископ Ліону (Франція) Філіп Барбарен виступив із розглядом тематики викликів родинного життя та свідчення віри у сучасному суспільстві.
Зосереджуючись на контексті сучасної Франції та західного європейського суспільства, кардинал Барбарен звернув увагу на неминучий факт потреби діалогу поміж Церквою та суспільством, оскільки «поступове поширення офіційного прийняття розводів, впровадження та дозвіл на аборти, поступове запровадження та поширення одностатевих контрактів і співжиття – це виклики і середовища, в яких ми як Церква не можемо мовчати та не повинні ніколи цього робити. Суспільні тенденції нашого часу ведуть до «тиранії пожадання». Свобода набуває одягу свавілля, а захист прав замасковується щитом вседозволеності, яка потопає у розбещеності і безладі».
Яким чином Церква і християни можуть реагувати на такі тенденції, як відповідати, яким чином модифікувати та трансформувати суспільство на колію добра, підтримки і позитивної зміни, християнізації?
Слова Псалма дають нам пораду і своєрідний ключ для розв’язки проблеми: «Милосердя і Вірність зустрілися, Справедливість і Мир поцілувалися»! (Пс 84,11). Дані слова містять глибокий і важливий зміст. Бути милосердними означає бути відкритими до інших, не відмежовуватись, не відкидати, але слухати і приймати. Архиєпископ Ліону поділився практичними ініціативами, а зокрема багатьма своїми зустрічами як загального, так і індивідуального характеру.
«Спілкуючись із людьми, які мають протилежне бачення до християнського, важливим є показувати на ділі красу нашої віри, наші практики християнського життя, бо іншого шляху ділитися і передавати віру немає. Якщо я не живу Христом, то які християнські вартості я можу пропагувати та свідчити? Я отримав не одне свідчення людей, які навернулися від одностатевого співжиття, після вчинення аборту до життя у Христі через проповідь, через приклад християн і через Божу дію в них. Це означає не закривати очі на реальність, не тікати від неї. Правдою є те, що ми досвідчуємо терпіння у всіх ділянках життя. У цих викликах також потрібно цієї чесноти». Кардинал Барбарен пригадав нещодавні слова папи Франциска, який зауважив, що канонізація святих пап Івана XXIII та Івана Павла II є потвердженням їх не як великих вчителів (маестрів), але як великих свідків Бога і християнської віри. А «свідчення» у етимологічному розумінні означується також як і мучеництво, в якому часткою є терпіння. Це слід розуміти та пам’ятати.
За милосердям слідує вірність у псалмі і саме витривалість, терпіння, стійкість є невід’ємними у цьому. Архиєпископ Філіп Барбарен навів приклад однієї жінки, за ініціативою якої у базиліці, де служить владика, сформувалась спільнота матерів. Вдивляючись у знаки часу, кричущі цифри абортів, жінка вирішила якось діяти, сформувати спільноту, де б пропагувалася молитва, чесноти, велич материнства. Результати цього є вражаючі, позитивні. Діяти слід! Коли у Франції законодавчо підтримувалися аборти, одностатеві контракти і ін., один рабін публічно виступав через ЗМІ, цитуючи Талмуд, де були звернені до людей тексти, що виявляли виразний протест. Цим він показував свою і своєї спільноти позицію. Використовував визначений інструмент для цього. Завданням і для нас християн є діяти, використовувати принцип псалмопівця. У родинному житті, у шлюбі важливим є отой доторк, зустріч, єдність та «шлюб поміж Правдою і Любов’ю».
«Несучи мир у суспільство, наближуємо справедливість, милосердя до осіб інакшого, а часом і ворожого для християн бачення. Слід кріпитися на вірності Богові. Важливим є те, що Церква не зупиняється, але працює, не закриває очі на реальність і це є блиском надії» – зазначив Архиєпископ Ліону Філіп Барбарен. Для допомоги цьому, згідно слів кардинала, служить велика спадщина святого папи Івана Павла ІІ, який у своїх працях, зверненнях, енцикліках намагався у всі ділянки життя, а особливо родинне, вкладати Правду про Бога, доносити Христа – у працю, у вихавання, у стосунки і т.д..
о. Олег Лука
