«Прийняти, захистити, підтримати та інтегрувати мігрантів і біженців». Послання на День мігранта
  • Втр, 22/08/2017 - 09:32

«Прийняти, захистити, підтримати та інтегрувати мігрантів і біженців» – такою є тема Послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня мігранта та біженця, що відзначатиметься 14 січня 2018 року. Послання, оприлюднене у Ватикані 21 серпня 2017 року, датоване 15 серпня, урочистістю Внебовзяття Пречистої Діви Марії.

Глава Католицької Церкви називає «знаком часу» сумне й часто трагічне становище численних мігрантів, що втікають від війни та нужди. Він пригадує, що першою подорожжю в рамках Італії, здійсненою на початку його понтифікату, були відвідини острова Лампедузи, що є метою прибуття мігрантів з Африки, та зазначає, що в рамках нової Дикастерії сприяння цілісному розвиткові людини він створив спеціальну секцію, присвячену мігрантам і біженцям, яку вирішив особисто очолити, виражаючи «турботу Церкви про мігрантів, переселенців, біженців і жертв торгівлі людьми».

У світлі Христових слів, записаних святим Матеєм в 25-й главі його Євангелії, Святіший Отець наголошує, що «кожен чужинець, що стукає до наших дверей, є нагодою зустрітися з Ісусом Христом». За його словами, мова йде про «велику відповідальність», яку Господь ввірив Церкві і яку вона «хоче розділити з усіма віруючими та людьми доброї волі, що покликані з великодушністю, готовністю, мудрістю та далекоглядністю відповісти на численні виклики, поставлені сучасним явищем міграції, кожен відповідно до своїх можливостей».

У цьому контексті Святіший Отець пропонує 4 слова, «що ґрунтуються на принципах навчання Церкви», навколо яких може будуватися «наша спільна відповідь» на згадані виклики. Ними є «приймати», «захистити», «підтримувати» й «інтегрувати».

Папа вказує на необхідність «надати мігрантам і біженцям ширші можливості безпечного й законного в’їзду до країн призначення». Мова йде про спрощення умов надання «гуманітарних віз» та сприяння возз’єднанню сімей. Існує також необхідність відкривати «гуманітарні коридори для найуразливіших верств мігрантів». Він критикує практику «колективної депортації», особливо тоді, коли її здійснюється до країн, що не гарантують дотримання фундаментальних прав.

Святіший Отець наголошує, що принцип центральності людської особи «завжди зобов’язує ставити на перше місце особисту безпеку понад національну». Це також заохочує «докладати зусилля для того, щоб віддавати перевагу альтернативним рішенням» замість утримування мігрантів під арештом.

Роздумуючи над аспектом «захистити», Глава Католицької Церкви підкреслює, що цей захист «включає серію дій з метою захисту прав і гідності мігрантів і біженців, незалежно від їхнього статусу». Такі дії повинні розпочинатися вже на батьківщині, поширюючи необхідну інформацію ще перед від’їздом та запобігаючи практикам нелегального найму, й продовжуватися на місці призначення, забезпечуючи належний консульський супровід і мінімальні умови, свободу переміщення та можливість працювати.

«Належно визнані та оцінені навички й вміння мігрантів, прохачів про притулок і біженців становлять справжній ресурс для спільноти, яка їх приймає», – стверджує Папа, не забуваючи звернути увагу на захист неповнолітніх, які мають право на здобуття освіти та на те, аби жити разом зі своїми сім’ями. Натомість, поширене явище «осіб без громадянства» можна подолати за допомогою законодавства про громадянство, узгодженого з міжнародним правом.

Коли мова йде про «підтримувати», то в Посланні наголошується на тому, що мігранти повинні мати можливість реалізуватися, як особи «в усіх вимірах, з яких складається людська природа, задумана Творцем». Серед цих вимірів важливе місце займає релігійний, «гарантуючи всім іноземцям свободу віросповідання та релігійних практик». Святіший Отець заохочує до включення мігрантів у суспільне життя та світ праці, звертаючи окрему увагу на потреби мігрантів-дітей та осіб з інвалідністю. Схвально відгукуючись про зусилля та співпрацю на міжнародному рівні в цих питаннях, якими відзначається чимало країн, він висловлює побажання, щоб міжнародна допомога розподілялася, беручи до уваги потреби країн, що розвиваються, до яких прибувають великі мігрантські потоки.

Роздумуючи над необхідністю «інтегрувати», Папа наголошує, що мова не йде про «асиміляцію, що веде до приглушення чи забуття власної культурної ідентичності». Йдеться про тривалий процес, який можна також пришвидшити «шляхом пропозицій громадянства, вільних від економічних чи мовних реквізитів» чи надаючи можливості «надзвичайної легалізації», даючи дозвіл на тривале проживання в країні. Святіший Отець наполягає на необхідності «всіма способами спряти культурі зустрічі», помножуючи «нагоди міжкультурного обміну».

«Згідно з власною пастирською традицією, – читаємо в Посланні, – Церква готова особисто анґажуватися в здійснення вище перелічених ініціатив, але для досягнення очікуваних результатів необхідний вклад політичної спільноти й громадянського суспільства». З цього випливає заклик опрацювати та впроваджувати в життя глобальні угоди, що стосуються мігрантів і біженців, згідно з бажанням, висловленим минулого року Генеральною Асамблеєю ООН.

Святіший Отець підсумовує ці роздуми згадкою про те, що Пресвята Богородиця, в празник Внебовзяття Якої підписаний цей документ, також пережила досвід вигнання в Єгипті. Її материнському заступництву Папа ввірив «сподівання всіх мігрантів і біженців світу та тривоги країн, які їх приймають, щоб згідно із найбільшою Божою заповіддю, ми навчилися любити ближнього, між якими й чужинця, як себе самих».