Отець Мар’ян Райхель, екзорцист римо-католицької Перемишльської єпархії, в часі понтифікату св. Івана Павла ІІ, описував ситуацію, як в часі одного з екзорцизмів, які він провадив, демон верещав: «Той ваш Папа! Один його поцілунок коштує нам дорожче, як усі ваші екзорцизми! Один його поцілунок гірший від півтори тисячі екзоцизмів!», пише хорватський католицький портал «Bitno.net».

Щойно тоді екзорцист зрозумів чому святий, в часі своїх апостольських подорожей цілував землю, країни в яку прибував.

Існують задокументовані свідчення, проте, що за свого туземного життя св. Іван Павло ІІ вершив екзорцизми. 

В часі перших років його понтифікату у Ватикані стався наступний випадок.

Єпископ італійського Сполета монс. Отторіно П’єтро Алберті, звернувся до Папи з проханням про екзорцизм над 22-літньою італійкою Франческою, чий випадок був особливо важким. Сам єпископ, а ні жоден з священиків його єпархії не могли допомогти нещасній дівчині.

У цій ситуації єпископу розповіли, що у Сполеті у 1952 році уже був подібний випадок, коли ніхто не міг вигнати демона із старенької пані. Тоді єпископ звернувся по допомогу до тодішнього Папи Пія ХІІ, який визволив нещасну з демонських кігтів.

Тому єпископ Алберті вирішив прохати Папу Івана Павла ІІ про допомогу Франчесці. 

У призначений день і час єпископ, один із його священиків та біснувата очікували Папу в одній із ватиканських кімнат. Коли в кімнату увійшов св. Іван Павло ІІ, дівчина несамовито заверещала і впала на підлогу. Вереск був настільки сильний і несамовитий, що його чули в інших будівлях. Папа відкрив Требник і розпочав молитву. Чай йшов, молитва тривала, а Франческа і далі верещала і кидалася по підлозі. 

Коли Папа завершив обряд, то сказав: «Завтра відправлю Службу Божу у її наміренні». У цей момент Франческа заспокоїлась, її погляд був зовсім інакший. Вона сіла на підлогу і з здивування подивилася на Святішого Отця. В її погляді знову відчитувалась свідомість людини.  

«Де я? Що трапилось?» - спитала вона із здивуванням.

«Франческо, ти ту, вдалося тебе повернути» - з радістю скрикнув її парох о. Балдіно, присутній у кімнаті – «молитва Святішого Отця визволила тебе!».