Учасники домініканського душпастирства в Інституті святого Томи Аквінського зустрілися 14 квітня 2018 року, щоб обговорити важливу й непросту тему екскомуніки – відлучення від Церкви. Отець Ігор Гнюс OP, який попровадив зустріч, насамперед нагадав, що Христос зі Своїх вірних творить одну родину, один Божий Народ. Якщо усвідомлювати гідність і велич належності до Церкви, то легше зрозуміти трагічність відлучення від неї.

Через Хрещення людина злучена зі смертю й Воскресінням Христа: вона входить у спільноту вірних, стає частиною єдиного організму Церкви. У Євхаристії християни, по-справжньому причащаючись Тіла Христового, підіймаються до єднання з Ним і поміж собою (пор. ККЦ 790). Єдність із Христом дає можливість користатися Його заслугами, брати участь у місії відкуплення та прямувати вузькою, але прямою стежкою спасіння.

Та попри те, що Церква свята, бо є Тілом Христа, вона все-таки складається з грішних людей. «Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає» – каже святий Йоан (1 Йн 1, 8). І кожен гріх віддаляє від Бога, розриває єдність із Ним і зі спільнотою вірних. Відлучення від Церкви – екскомуніка – це кара за деякі особливо тяжкі гріхи, які не просто порушують єдність, а цілковито ставлять людину поза спільнотою Церкви (про це каже й сама латинська назва: «ex communio» – це «поза спільнотою»). Унаслідок такого злочину особа стає відлучена силою самого права – «latae sententiae» – тобто через сам факт його вчинення. Проголошуючи екскомуніку, єпископ тільки надає їй публічного характеру.

Людина може бути відлучена від Церкви, наприклад, через такі протиправні дії:
- віровідступництво (мають бути зовнішні дії, які суперечать навчанню Церкви, наприклад, участь у язичницьких культах);
- запис Таїнства Сповіді та його оприлюднення;
- спроба людини, яка не має свячень, служити Месу чи вділяти Таїнство Сповіді;
- спроба людини, яка має вічні обіти, отримати шлюб, навіть цивільний;
- наклеп на священика чи єпископа проти шостої заповіді;
- насилля над єпископом з метою позбавити його життя;
- аборт (екскомуніці підлягає не лише жінка, а й усі причетні до аборту: чоловік, батьки, лікарі тощо).

Екскомуніку може зняти єпископ, уповноважений священник, а за деякі злочини – лише Апостольський Престол, приміром:
- профанація перемінених Дарів;
- фізичне насильство до Папи;
- уділення розгрішення особі, з якою сам священик переступив шосту заповідь;
- висвячення єпископа без дозволу Папи;
- зрада Таємниці Сповіді.

Говорячи про складні ситуації, які трапляються в Церкві, важливо бачити, що в ній, попри все, діє Святий Дух, Який її постійно провадить. Кожен пункт церковного права допомагає вірним прямувати доброю дорогою. Карне право встановлене не заради самої кари: воно має на меті повернути заблукалу дитину Церкви до її лона для порятунку душі.

Зустріч наступної суботи, 21 квітня, буде присвячена церковним заповідям. Щиро запрошуємо!

Юлія Бойко

Джерело: КМЦ