Про зв’язок між Матір’ю Терезою та Іваном Павлом ІІ
  • Нед, 04/09/2016 - 11:25

«Мати Тереза та Іван Павло II були як брат і сестра. Саме таке враження вони справляли на свідків своїх численних зустрічей», — вважає Хоакін Наварро-Вальс. Незалежно від того, чи були ці двоє святих серед помираючих у Калькутті, чи в Апостольському палаці у Ватикані — їх незмінно об’єднувала любов до Ісуса і до ближнього.

Багаторічний директор прес-служби Святого Престолу в інтерв'ю Радіо Ватикану поділився своїми думками про особистість Матері Терези та її особливі взаємини з Іваном Павлом II.

«Дівоча усмішка не сходила з її губ, навіть у пізній старості. Тільки після її смерті ми дізналися з листів, які вона писала своїм духівникам, про випробування, через які вона проходила протягом багатьох років, про посуху темної ночі… Цей контраст незвичайний!

Незвичайними також були спільні прагнення, розуміння і єдність, що пов’язували її з Іваном Павлом II. Це було дуже помітно на неофіційних зустрічах. Наприклад, під час першої поїздки Святішого Отця до Індії Мати Тереза прийняла його у двох великих приміщеннях, що примикали до буддійського храму, де вона приймала всіх, кого зустрічала на вулицях Калькутти. Після однієї з їхніх розмов у Ватикані Місіонерки Любові відкрили будинок «Дар Марії». Раніше ідея прийняти бездомних усередині Ватикану здавалася несподіваною і неймовірною», — сказав Наварро-Вальс.

Колишній прес-секретар Ватикану також говорив про сьогоднішню канонізацію.

«Я думаю — навіть більше: я впевнений, що канонізація буде найбільшою, коли йдеться про кількість учасників і відлуння по всьому світу, подією Року Милосердя. Послання залишається тим самим: центром життя Церкви, а, отже, всіх християн, є любов. Інакше не може бути! Це любов формує всю особистість, надає сенс життю і надихає допомагати іншим. Але я хотів би підкреслити ще один аспект. Коли ми говоримо про роль жінок у Церкві, мені завжди приходить на думку Мати Тереза, яка зробила таку велику справу, що стала — мимоволі — істинним лідером світу. Маленька жінка, яка не хотіла привертати до себе увагу. Вона досягла всього як жінка, з чутливістю жінки, жінки в Церкви, яка надихнула стількох єпископів, священиків, кардиналів. Вона жила любов’ю виразно, дбайливо; справжня свята, яка повністю присвятила своє життя іншим», — сказав Наварро-Вальс.