Проект "Хреститель": як Росія "привласнює" собі князя Володимира Великого
  • Пон, 02/03/2015 - 17:55

25 лютого 2015 президент України Петро Порошенко підписав указ «Про вшанування пам'яті Князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Руси-України».

Даний указ практично не помітили в Україні. Воно й зрозуміло - зараз безліч інших гарячих тем. Зате в Росії на вихід указу відреагували оперативно і бурхливо - перший заступник керівника фракції "Єдина Росія" в Держдумі Франц Клінцевич звинуватив нашого президента у намірах приватизувати князя - Хрестителя Русі. Мовляв, ніякої України тоді і близько не було - годі й рот роззявляти.

В даному випадку ми маємо наочний приклад маніпуляцій, за допомогою яких Росія веде проти України війну за історію, відверто привласнюючи все, що, так чи інакше, сприяє зміцненню мислевірусу про «русский мир».

Кремль вже багато років веде системну роботу всередині Росії і на міжнародній арені, щоб зміцнити асоціацію «Давня Русь = Россия» і одночасно нав'язати тезу про те, що Україна - це тимчасове штучне утворення, а українці - «неісторична нація», «окраїнні росіяни», які через непорозуміння отримали свою державу.

Один із способів, який застосовують російські маніпулятори - «присвоювання» окремих історичних діячів або символічних подій за допомогою активних інформаційних кампаній. Традиційна схема - створення лінійки тенденційних продуктів (фільми, виставки, книги, конференції тощо), навколо яких формується інформаційний вал за обов'язкової участі перших осіб держави.

Наприклад, в 2010 р в рамках року Росії у Франції в Луврі була презентована масштабна виставка «Свята Русь», яку відкривали президенти двох країн. Звісно, ніякої України в «тисячолітнійї історії Русі» не було. Факт того, що ключові пам'ятки сакрального мистецтва і взагалі витоки «Святої Русі» знаходяться у Києві, організаторів не хвилював.

У тій же Франції росіяни вкладають чимало зусиль, щоб королеву Анну Ярославну сприймали як «Анну Руську, читай - Російську».

Враховуючи, що Україна ніяких порівнянних зусиль для популяризації своєї історії не докладає, формується картина, при якій ключові події і персонажі Давньої Русі асоціюються з Москвою, хоча вони жили років за 100 до її заснування.

Операція з «присвоєння» Кремлем Володимира Великого здійснюється не один рік і з особливим розмахом.

28 липня 2015 виповнюється 1000 років з дня смерті рівноапостольного князя. У цьому контексті указ Порошенко - це позитивний крок, але вкрай запізнілий. По суті - це спроба застрибнути в останній вагон поїзда.

Адже росіяни вже кілька років готуються до того, щоб у процесі висвітлення цієї події зміцнити «русский мир» і представити Україну його складовою частиною. В 2010 указом президента РФ була заснована нова пам'ятна дата - 28 липня як День Хрещення Русі. В Україні святкувати День Хрещення Київської Руси-України почали раніше - в 2008 р., після указу президента Віктора Ющенка. Проте до системної популяризації Давньої Русі як частини української історії, в тому числі - на міжнародному рівні, тоді руки не дійшли.

Через 2 роки, 30 липня 2012 президент РФ Путін взяв участь у закладці атомного підводного крейсера «Князь Володимир» - головного корабля оновленого проекту класу «Борей-А» з посиленим ракетно-ядерним озброєнням (такий підводний човен буде нести 20 міжконтинентальних балістичних ракет «Булава»). Сигнал дуже красномовний.

31 липня 2013, після масштабного святкування у Києві та Севастополі 1025-річчя Хрещення Русі, президент Росії створив спеціальну робочу групу з підготовки заходів, присвячених тисячоліттю смерті князя Володимира. Тобто, в Москві безпосередню підготовку почали два роки тому.

Спочатку збиралися організувати близько сотні акцій «у всіх країнах канонічного простору РПЦ, а також і в російських діаспорах інших держав». Єдиний задум цих заходів формує патріарх РПЦ Кирил. Бере активну участь у підготовці ювілею архімандрит Тихон (Шевкунов), якого називають духівником Путіна.

Подія для Кремля була настільки знаковою, що під час відомих переговорів з Віктором Януковичем 17 грудня 2013 Путін серед інтеграційних проектів з Україною (поряд з кредитом на $ 15 млрд, авіабудуванні, суднобудуванні, космосом і т.д.) окремо згадав 1000-річчя смерті князя.

Після окупації Криму змінився контекст вшанування пам'яті князя Володимира. Недарма Путін у своєму посланні Федеральним Зборам порівняв Херсонес з Храмової горою в Єрусалимі. Росія зробила кроки до посилення пропагандистського ефекту таким чином, щоб вийшов місток - з Херсонеса, де князь прийняв хрещення, відразу в Москву. Київ залишається за бортом.

З самого початку 2015 в Росії розгорнулася активна кампанія з увічнення пам'яті князя Володимира. Зокрема, 18 січня в Севастополі стартував всеросійський просвітницький проект «Хреститель». На території Херсонеса за один день був побудований храм, проведений молебен.

21 січня патріарх Кирил звернувся до пастви зі спеціальним посланням у зв'язку з 1000-річчям смерті святого рівноапостольного великого князя Володимира. 21-23 січня в Москві проходили XXIII Міжнародні Різдвяні освітні читання «Князь Володимир. Цивілізаційний вибір Русі». Тільки в столиці Росії в рамках читань відбулося близько 160 заходів, в яких взяли участь близько 10 тис. чоловік. А в регіональних етапах - більше 100 тис. Серед іншого, було проведено спеціальний круглий стіл «1000-річчя кончини князя Володимира у світських і православних ЗМІ».

30 січня у виставковому комплексі «Ленекспо» в Санкт-Петербурзі відкрилася масштабна виставка «Православна Русь. Моя історія. Рюриковичі», де князю Володимиру був присвячений окремий зал.

За межами Росії також почалися акції в контексті ювілею. Наприклад, на півночі Таїланду, в м. Чиангмає 10 лютого був закладений перший камінь храму в ім'я рівноапостольного князя Володимира.

24 лютого відбулось чергове засідання робочої групи при президенті РФ з підготовки 1000-річчя кончини князя. Головував на засіданні особисто патріарх Кирил. Серед іншого, він ініціював проведення спеціального уроку про князя Володимира у всіх школах.

25 лютого Мосгордума прийняла рішення про зведення 25-метрового (!) пам'ятника Володимиру на Воробйових горах в Москві (архітектор - Салават Щербаков).

І це тільки початок. Протягом усього року в Росії будуть проходити масштабні події. Відкриватися виставки та відреставровані храми. Проводитися хресні ходи та наукові заходи. Наприклад, 24-26 вересня в Москві відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Князь Володимир. Цивілізаційний вибір».

Буде знято документальний фільм «Хреститель. Херсонес. Севастополь». Крім цього відомий режисер Володимир Бортко анонсував зйомки широкоформатного двогодинного художнього фільму «Хреститель», який вийде на екрани навесні 2016р.

Я спеціально перерахував ці заходи (хоча це далеко не все!), щоб підкреслити - указ президента Порошенко явно не може нікого «приватизувати», бо Росія вже все «приватизувала» сама. Нервова реакція депутата Держдуми на згаданий указ пояснюється дуже просто - Росія завжди поводиться саме так, коли Україна має нахабство самостійно і без оглядки на Москву інтерпретувати історичні події.

У Кремлі чудово розуміють значення історичної пам'яті, символіки, видатних особистостей для формування настроїв у суспільстві. Тому будь-які спроби порушити монополію Москви на інтерпретацію історії завжди викликають шквал обурення.

Звідси простий висновок: якщо Україна хоче вижити як країна і зберегти право на свою історію, вона повинна відстоювати його всіма силами. Це така ж війна за незалежність, тільки в іншій площині.

Указ Порошенко написаний за бюрократичним шаблоном - погашення марки і конверта, Держкомтелерадіо - висвітлити, МЗС - дати завдання посольствам... Міністерство інформаційної політики взагалі не згадано.

З таким підходом війну за історію не виграти. Гуманітарний блок уряду повинен переглянути своє ставлення до цієї теми.

Буквально днями Україна отримала чудовий привід заволодіти ініціативою - на Поштовій площі знайдені залишки будівель, які археологи попередньо відносять до 11-13 ст. Повноцінні археологічні розкопки давньої вулиці з подальшою музеєфікацією можуть стати прекрасним сюжетом, навколо якого необхідно розгорнути цілу кампанію, щоб акцентувати: Володимир - це київський князь, а Україна-Русь - це не просто словесна конструкція.

Якщо Україна цього не зробить, виявиться, що Володимир хрестив якусь іншу Русь.

Олексій Копитько, група "ІС"