Промова Глави УГКЦ під час молитовних чувань у Патріаршому соборі за перемогу добра в Україні
  • Суб, 13/12/2014 - 17:43

Ваша еміненціє, кардинале Крістоф Шенборн, папський делегате для України в цей знаменний день. Преосвященні владики, достойні члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, котрі єднаєтеся з нами у цій молитві, брати семінаристи, дорогі в Христі брати і сестри.

"Не бійся, тільки віруй".

Ці Божі слова є сьогодні гаслом нинішніх молитовних чувань, з нагоди 25-ої річниці свободи УГКЦ на рідних землях. "Не бійся, тільки віруй" мабуть промовляли в своєму серці наші владики, священики і вірні, яких арештовували, вивозили на Сибір, допитували. "Не бійся, тільки віруй", мабуть промовляли в своєму серці наші священики, монахи, монахині і вірні нашої церкви, які під час катакомбного існування УГКЦ молилися, жертвували своє життя Богові. Не боялися і вірували. "Не бійся, тільки віруй" мабуть в своєму серці відчували  вірні нашої церкви, котрі в знаменному дні 17 вересня 1989 р., більше ніж стотисячною ходою вийшли на вулиці княжого Львова, маніфестуючи, що Христову Церкву не можна знищити.

"Не бійся, тільки віруй" ми чуємо сьогодні ці слова, святкуючи 25-у річницю воскресіння нашої Церкви. Річницю свободи. Але що означає свобода Церкви і народу для нас? Можемо сказати, що людина сотворена на образ і подобу Божу для того, щоби бути вільною на образ свободи, в якій живе і існує наш Бог. Про цю свободу говорить апостол Павло, як про свободу синів Божих.

Коли Господь виводив з Єгипетської неволі свй народ, тоді вперше ізраїльтяни пізнали свого Бога як Визволителя. Не можемо сказати, що всяке прагнення свободи походить від натхнення Духа Святого, натхнення Єдиного Бога, який визволяє. Свобода є даром Божим. Дар, який ми святкуємо, але який є водночас великим завданням і викликом. Свобода дається людні як покликання до добра. До зростання, до ставанням подібним до свого Бога. Тільки свобідна людина здатна любити, і тільки свобідна людина здатна віддати своє життя, здатна жити вповні. Отож не дарма свобода Української Греко-Католицької Церкви стала передвісником розвалу радянського союзу, і визволенням усіх церков і релігійних організацій, усіх народів з цієї великої радянської тюрми народів.

Свобода церкви, неминуче означає свободу людини, свободу, до якої Господь Бог покликає, збуджуючи в ній це бажання бути собою, бути людиною сотвореною на образ і подобу Божу. Що сьогодні означає для нас це покликання до свободи? Я думаю, перш за все, сьогодні ми ще і ще раз повинні почути ті слова Божі сказані до кожного українця в Маріуполі в Луганську, в Донецьку, в Києві, у Львові: «Не бійся, тільки віруй» прагни  свободи, будь свобідним, але будь свобідним в Бозі і з Богом.

Ми, можливо, в цьому році, ювілейному для нашої церкви, вперше починаємо оцінювати свободу і незалежність українського народу. І сьогоднішній ювілей нашої Церкви має бути нагодою, щоби ми цей дар ще раз переосмислили, прийняли і були вільними людьми у вільній державі на вільній землі. Ми знаємо, що в ці дні, 25 років тому, була зустріч бл. Папи Івана Павла ІІ з Михайлом Горбачовим, знаємо, що у визволенні Української Греко-Католицької Церкви Святий Папа грав не останню, а можливо навіть вирішальну роль. Бо саме він заступився за нашу Церкву і наш народ у тій зустрічі. Той Папа, який до свого народу промовляв слова «не бійтеся», коли Солідарнісь скидала у Польщі кайдани комуністичного режиму. Сьгодні цей святий Папа є присутній між нами в особливий спосіб через свої мощі, які почитаємо у цьму Патріяршому соборі Воскресіння Христового.

Але у сьогоднішньому нашому дні святійший Отець Франциск, Папа Римський, грає не останню роль. Сьогодні він до нас присилає свого посланця, щоб показати, що Папа сьогодні є по стороні України і українського народу, солідаризується з тим народом, який терпить за свою свободу, який цей дар натхнення як покликання до свободи зберігає за нього свято бореться, його хоче розвинути і передати наступним поколінням.

Ми сьогодні дякуємол Господу Богу за дар свободи, але рівно ж вітаємо між нами Його Еміненцію кардинала Крістофа і просимо передати від нас, нашої Церкви і нашого народу синівську вдячність Святійшому отцеві Францискові за все, що Він зробив і що зробить для нашого народу. Щоби цей дар, який ми отримали і за який ми дякуємо, ми змогли зберегти.

«Не бійся, тільки віруй» з цими словами молімося, чуваймо і йдімо в перед. Амінь.

Слава Ісусу Христу!


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць