Промова Папи Франциска на загальній аудієнції 15.05.2013 р. (повний текст)
  • Срд, 15/05/2013 - 09:16

Доброго дня, дорогі брати і сестри!

 

Сьогодні я хочу зосередитись на тій дії, яку виконує Святий Дух у проводі Церкви і кожного з нас до Істини. Ісус каже до Своїх учнів: Святий Дух, «він наведе вас на всю правду» (Ів. 16,13), він, Котрий є «Духом істини» (пор. Ів. 14,17; 15,26; 16,13).

 

Ми живемо в часі, який є досить скептичним щодо істини. Бенедикт XVI багаторазово говорив про релятивізм, тобто тенденцію вірити в те, що ніщо не є точним і думати, що істина дається за згодою чи за нашим бажанням. Виникає питання: чи «істина» насправді існує? Чим є «істина»? Чи можемо ми її пізнати? Чи ми можемо її віднайти? Тут мені на гадку спадає питання римського прокуратора Понтія Пилата, коли Ісус показує глибинне значення Своєї місії: «Що таке – істина?» (Ів. 18,37-38). Пилат не розуміє, що «Істина» стоїть перед ним, він не може бачити в Ісусі обличчя істини, яке є обличчям Бога, Ісус же є: Істина, яка у сповнення часів «стала тілом» (Ів. 1,1-14), прийшла серед нас, щоб ми могли її пізнати. Істину неможливо взяти до рук наче якийсь об’єкт, її можна зустріти. Це – не володіння, а зустріч із Особою.

 

Але хто допомагає нам розпізнати, що Ісус є Словом істини, Єдинородним Сином Бога Отця? Св. Павло навчає нас, що «ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого» (1 Кор. 12,3). Власне Святий Дух, дар Воскреслого Христа, допомагає нам розпізнати Істину. Ісус називає його «Утішителем», що означає «той, хто приходить нам на допомогу», хто є поруч з нами, щоб підтримувати нас на шляху знання, і під час Тайної Вечері Ісус запевняє учнів, що Святий Дух усього навчить їх, нагадуючи їм Його слова (пор. Ів. 14,26).

 

Якою ж тоді є дія Святого Духа в нашому житті і в житті Церкви, яка веде нас до істини? Перш за все, нагадувати і закарбовувати на серцях віруючих слова, які сказав Ісус, і саме через ці слова Божий закон – як звіщали пророки Старого Завіту – вписаний в наші серця і стає всередині нас принципом, відповідно до якого ми проводимо оцінювання у нашому виборі, а  також яким керуємося у щоденній діяльності, і він стає життєвим принципом. Реалізується велике пророцтво Езекиїла: «Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро… Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи» (Ез. 36,25-27). Насправді, наші дії народжуються з глибини: власне серце потребує навернення до Бога, а Святий Дух перемінює його, якщо ми відкриваємось на Нього.

 

Тоді Святий Дух, як обіцяв Ісус, наводить нас «на усю правду» (Ів. 16,13), Він веде нас не лише на зустріч з Ісусом, повноти Істини, але вводить нас «в» Істину, тобто допомагає нам увійти в глибшу спільність з самим Ісусом, даруючи нам знання Божих речей. Своїми власними зусиллями ми не можемо цього досягнути. Якщо Бог не просвітлює нас з середини, то наше буття християнами буде лише поверхневим. Традиція Церкви підтверджує, що Дух істини діє у наших серцях, викликаючи це «почуття віри» (sensus fidei), через яке, як стверджує ІІ Ватиканський Собор, Народ Божий, під проводом Вчительського Уряду, непохитно дотримується віри, даної раз і назавжди святим, проникає в неї все глибше правильним думанням і все повніше застосовує її в житті (пор. Догматична Конституція Lumen gentium, 12). Запитаймо себе: чи ми відкриті на Святого Духа, чи я молюсь до Нього, щоб Він просвітив мене, зробив мене більш чутливим на Божі справи? І це є молитва, яку ми маємо молитись кожного дня, кожного дня: Святий Духу, нехай моє серце буде відкрите на Слово Боже, нехай моє серце буде відкрите на добро, нехай моє серце буде відкрите на красу Бога, кожного дня. Але я б хотів запитати усіх вас: Скільки з вас щодня моляться до Святого Духа? Хм, мабуть небагато з вас… Що ж, небагато, але ми повинні усвідомлювати це побажання Ісуса, щоденно молитися про те, щоб Святий Дух відкрив наші серця для Ісуса.

 

Згадаймо про Марію, котра «пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк. 2,19;51). Прийняття слів та істин віри, щоб вони стали життям, реалізується і зростає під дією Святого Духа. В цьому значенні ми повинні вчитись від Марії, відроджуючи Її «так», Її повну здатність прийняти Сина Божого у своє життя, яке від того моменту перемінилося. Через Святого Духа, Отець і Син оселяються в нас: чи ми живемо в Бозі і від Бога, чи наше життя дійсно пожвавлює Бог? Чи багато справ я ставлю перед Богом?

 

Дорогі брати і сестри, ми повинні дозволити світлу Святого Духа пройняти нас, щоб Він увів нас в Істину Бога, котрий є єдиним Господом нашого життя. У цьому Році Віри запитаймо себе, чи ми дійсно зробили певні кроки для того, щоб більше пізнати Христа і істини віри, читаючи і роздумуючи над Писанням, вивчаючи Катехизм, часто приступаючи до Таїнств. Але в той же час запитаймо себе, що ми робимо для того, щоб віра керувала усім нашим існуванням? Не будьте християнами «на півставки», у певні моменти, у певних умовах, у певних виборах, – будьте християнами завжди! Істина Христова, що Святий Дух навчає нас і дає нам, завжди і всюди включає наше щоденне життя. Все частіше взиваймо до Нього, щоб провадив нас на шляху Христових учнів.

 

Джерело: http://popefrancis.org.ua