Промова Папи Франциска на загальній аудієнції середи 1.05.2013 р. (повний текст)
  • Срд, 01/05/2013 - 14:17

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

 

Сьогодні, першого травня, ми відзначаємо урочистість св. Йосипа-робітника і починаємо місяць, традиційно присвячений Богородиці. Тому в цій нашій зустрічі мені б хотілося зупинитися на цих двох важливих особистостях в житті Ісуса, Церкви і в нашому житті, запропонувавши дві короткі думки: першу про працю, і другу – про споглядання Ісуса.

 

1. У Євангелії від св. Матея в один з моментів, коли Ісус повертається в своє селище Назарет і промовляє в синагозі, підкреслюється здивування Його односельців Його мудрістю і питання, яке вони ставлять один одному: «Хіба Він не син теслі?» (13,55). Ісус входить в нашу історію, йде до нас, народившись від Марії силою Бога, але з присутністю св. Йосипа, законного батька в очах світу, який оберігає Його і вчить свого ремесла. Ісус народжується і живе в сім’ї, у Святому Сімействі, навчаючись від св. Йосипа ремеслу теслі, в майстерні Назарету, ділячи з ним старанність, працю, радощі й труднощі кожного дня.

 

Це нагадує нам про гідність і важливість праці. Книга Буття розповідає про те, що Бог створив чоловіка і жінку, давши їм завдання населяти землю і володіти нею, що не означає експлуатувати її, а обробляти і берегти, піклуватися про неї (пор. Бут. 1,28; 2,15). Праця є частиною Божого задуму любові; ми покликані обробляти і зберігати всі блага творіння, і таким чином беремо участь у справі Творіння! Праця є найважливішою складовою для гідності кожної людини. Кажучи образно, праця “помазує” нас гідністю, наповнює нас гідністю; вона робить нас подібними до Бога, Який трудився і трудиться, діє завжди (пор. Ів. 5,17); дає можливість утримувати себе, свою сім’ю, робити внесок в зростання своєї країни. І тут слід згадати про труднощі, з якими сьогодні в різних країнах стикаються праця і підприємництво; згадати про те, скільки безробітних, і не тільки серед молоді, найчастіше через всякі економічні концепції суспільства, що егоїстично переслідує вигоди, забувши про соціальну справедливість.

 

Хочу закликати всіх до солідарності, а відповідальних за держави – докласти всіх зусиль для того, щоб забезпечити зайнятість; це означає взяти на себе турботу про гідність людини; але, перш за все, мені б хотілося закликати не втрачати надії; у св. Йосипа теж були важкі хвилини, але він ніколи не втрачав впевненості і вмів долати їх, сподіваючись на те, що Бог їх не залишить. І ще мені б хотілося особливо звернутися до вас, хлопчики і дівчатка, і до вас, молодь: старанно виконуйте ваш повсякденний обовʼязок в навчанні, в роботі, в дружбі, в допомозі іншим; ваше майбутнє залежить також від того, як ви проживете ці дорогоцінні роки життя. Не бійтеся зобов’язання, жертви, і не дивіться в майбутнє зі страхом; зберігайте надію: на горизонті завжди є світло.

 

Додам ще кілька слів про іншу особливу ​​ситуацію праці, яка мене турбує: я маю на увазі те, що можна назвати “рабською працею”, праця, яка поневолює. Скільки людей по всьому світу є жертвами цього типу рабства, в якому людина служить праці, в той час як праця повинна служити людям, щоб вони мали гідність. Я прошу братів і сестер у вірі і всіх чоловіків і жінок доброї волі зробити рішучий вибір проти торгівлі людьми, суттю якої є “рабська праця”.

 

2. Переходжу до другої думки: в мовчанні повсякденної праці св. Йосип, разом з Марією, мали один загальний центр тяжіння: Ісуса. Вони з ретельністю і ніжністю супроводжували зростання Сина Божого, що став людиною заради нас, дбайливо зберігали Його, розмірковуючи над тим, що сталося. У Євангеліях св. Лука двічі підкреслює поведінку Марії і св. Йосипа, який вів себе так само: «Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (2,19.51). Щоб чути Господа, потрібно вчитися споглядати Його, відчувати Його постійну присутність в нашому житті; потрібно залишати всі справи, щоб розмовляти з Ним, приділяти Йому час через молитву. Кожен з нас, і ви, хлопчики і дівчатка, і молодь, – як вас багато цього ранку, – повинен запитати себе: скільки часу я приділяю Господу? Чи розмовляю я з Ним? Ще з дитинства наші батьки привчали нас починати і закінчувати день молитвою, щоб навчити нас відчувати, що дружба і любов Бога завжди з нами. Згадуймо ж частіше про Господа в перебігу дня!

 

І на початку цього місяця мені б хотілося нагадати про важливість і красу молитви Святої Вервиці. Читаючи Ave Maria, ми приходимо до споглядання таємниць Ісуса, тобто, до роздумів над головними подіями Його життя, щоб, як для Марії та Йосипа, Він був центром наших думок, нашої уваги і наших дій. Було б чудово, якби особливо в цьому місяці травні, ми читали разом в сім’ї, з друзями, у парафії молитви Вервиці, або якісь молитви до Ісуса і до Діви Марії! Спільна молитва укріплює сімейне життя, дружбу! Учімося більше молитися в сім’ї і як сім’я!

 

Дорогі брати і сестри, попросімо св. Йосипа і Пресвяту Марію вчити нас бути вірними нашим щоденним зобов’язаннями, жити нашою вірою у вчинках кожного дня і приділяти більше часу Господу в нашому житті, споглядаючи Його Обличчя. Дякую.

 

Джерело: http://popefrancis.org.ua


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць