П’ять закордонних паломництв: Свята Земля, Південна Корея, Албанія, Страсбург і Туреччина. Канонізація Йоана Павла ІІ і Йоана ХХІІІ, а також беатифікація Павла VI, Синод Єпископів про сім’ю і ініційована реформа Римської Курії. Це головні події за участю Папи Франциска, коли йдеться про рік, що минає. Не можна також оминути й відвідини парафій і зустрічей з хворими, емігрантами і потребуючими. «Для мене цей рік був відзначений культурою зустрічі», - сказав ватиканський речник о. Федеріко Ломбарді.

«Передусім я би хотів підкреслити: чудово, що Папа здійснив паломництво до Святої Землі. Це завжди повернення до джерела християнства, до місць історії Спасителя, це має символічне значення і незвичну духовну силу, - говорить о. Ломбарді. – Пам’ятаю Папу зворушеного на березі Йордану на місці Хрещення Ісуса, або у базиліці Гробу Господнього. Добре, що Франциск від імені усіх нас міг повернутися до тих місць, щоби нагадати нам звідки ми походимо, або тайну зустрічі Христа з людством. Я хотів би також нагадати екуменічний вимір цієї подорожі. Дуже важлива є також подорож до Азії: Папа відвідав Південну Корею і зовсім скоро поїде на Філіппіни і до Шрі-Ланки. Його попереднику не дано було здійснити паломництво до Азії. Такі великі подорожі Папи Франциска вказують на особливу турботу Церкви про цю значну частину людства. Для нас це великий терен для євангелізації, проголошення Євангелії у різних культурних контекстах, часто дуже важких. Це новий рубіж Церкви і Франциск вказує нам на нього з великим ентузіазмом. Важливі також були подорожі на периферії Європи, до Албанії, а потім до Страсбургу, де Папа залишив важливі послання для Старого континенту. Я хотів би підкреслити вимір мучеництва: як у Кореї, де історія Церкви позначена мучеництвом, так і в Албанії, де у часах комунізму мучеництво було величезне, а також на Близькому Сході, де мучеництво все ще актуальна реалія життя».

Ватиканський речник підкреслює, що цьогорічні канонізаційні і беатифікаційні урочистості аж трьох Понтифіків вказують на актуальність ІІ Ватиканського собору і необхідності оновлення Церкви у дусі його навчання, а також діалогу з сучасним світом. Це стосується й Синоду про сім’ю, який о. Ломбарді називає важливим починанням душпастирів.

«Я думаю, що це одне з найважливіших душпастирських і церковних проектів, ініційованих Папою Франциском, - сказав о. Ломбарді. – Може бути навіть найважливіша справа, бо стосується усіх нас: життя віруючих, але й всього людства, оскільки питання сім’ї і євангелізації реалій сім’ї стосується нашого добра, центру життя усіх людей наших часів. Це сміливий крок, Папа також запропонував для дискусії теми дуже складні і делікатні. Однак у цьому є потреба. Варто також пам’ятати, що попередні Понтифіки йшли до теми сім’ї. Таким чином ми бачимо, що це досить гостре питання. Бажаємо Папі Франциску, щоб йому вдалося вести Церкву до рефлексії над насправді фундаментальними питаннями, які стосуються сім’ї, щоби не змарнувати насправді важливими питаннями, маргінальними чи теж тими, які спричиняють полеміку, однак, без розуміння, які пункти найбільш фундаментальні, бо вони важливі для усіх і стосуються сім’ї і того як потрібно жити по-християнськи у цьому найістотнішому аспекті для життя».

О. Ломбарді вважає найбільш важливим посланням Папи Франциска у році, що минає, заступництво за людей, яких переслідують. Це стосується, зокрема, й досвіду народу на Близькому Сході. Святіший Отець є голосом бідних, біженців, емігрантів, рабів, жертв торгівлі людьми, закликаючи міжнародну спільноту будувати більш справедливий світ.

Ватиканський речник зауважує, що ініційовану Франциском реформу Римської Курії потрібно розуміти у світлі Апостольської адхортації Ewangelii gaudium, де Папапрезентує своє бачення Церкви, яка виходить на зустріч іншим, як місіонер і або активний учасник євангелізації. «Саме Курія, яка служить такій Церкві, повинна бути інструментом у підтримці її місії», - підкреслює о. Ломбарді.

«Мені здається, важливо підкреслити, що для Папи серцем кожної реформи є внутрішня переміна. Пам’ятаймо, що Ісус казав, що як добрі, так і злі речі виходять з серця. Звідси й потрібно ініціювати оновлення, щоб залікувати те, що потребує виправлення – сказав о. Ломбарді. – Про це свідчать промови папи до Римської Курії і до працівників Ватикану. Вони показують, що Франциск у керівництві Церквою має духовну проникливість і користується нею, щоби оздоровити наші відносини, щоби ми радикальніше підходили до вірності Євангелії. Дякуючи цьому, далі ми зможемо краще виконувати наше служіння. Таким чином, реформа є невід’ємним елементом християнського життя, темою християнського навернення, саме тому вона не може бути здійсненна поверхово, або виключно організаційно. Ми повинні пам’ятати, що кожна правдива реформа, яка є вічною проблемою Церкви, повинна розпочатися з оновленого світлом Євангелії серця. Саме про це нам постійно нагадує Папа».

Ватиканський речник вказує, що рік, що минає, для Папи Франциска пройшов під знаком культури зустрічі. Це можна побачити як у відносинах з людьми, які приходять на папські аудієнції, так і в важливих подіях, позначених екуменічним чи політичним виміром.

«Зараз мені приходить думка про те, як Папа підтримує відносини з великими постатями. Розглянемо хоч Патріарха Варфоломія – каже о. Ломбарді. – Їх об’єднує приязнь, яка дозволяє нам думати, що й на шляху екуменізму нам вдасться зробити важливі кроки на зустріч. Вчинки у згаданому напрямку не вичерпуються лише у теологічному діалозі, обміну думками чи історичних досліджень… Потрібна також зустріч людей у вірі і бажанні слідувати волі Христа на шляху єдності Церкви. У якійсь мірі це свідчить це й останній жест, який символізує надію, у відносинах США і Кубою. Обидва лідери держав дякували Папі за лист, який вони отримали від нього. Це свідчить про те, що навіть у відносинах з великими політиками Святіший Отець акцентує увагу на особисту зустріч. Це щось дуже цінне і виняткове, що характерне для Папи Франциска».