РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ДО ВІРНИХ ДОНЕЦЬКО-ХАРКІВСЬКОГО ЕКЗАРХАТУ УГКЦ
  • Втр, 07/01/2014 - 12:14

Дорогі співбрати в священстві й чернецтві, всесвітліші і всечесні отці, преподобні брати і сестри, брати і сестри в Христі!

 

       « Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша.  А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус - Син Божий?»(1 Ів. 5.4-5;)

Свято Різдва Господа нашого Ісуса Христа, яке ми урочисто відзначаємо кожного року, має радісні відтінки і незабутні спогади дитинства. Можливо не всі присутні мали можливість радісно пережити це свято з колядками, вертепом, звіздою, але навіть зараз,  коли входять в храм і чують цю радісну євангельську подію, наповнюються якимось невимовним трепетом. Тому так чисельно приходимо на ці богослужіння , щоб все – таки почути цю радісну новину - Христос Рождається і разом з ангелами заспівати: “Слава на висотах Богу й на землі мир людям доброї волі.”(Лк.1.14;)

Нинішній рік, рік нового очікування і тривоги, рік надії і розчарування, рік болісного удару для нашого народу і нового виклику розуміння правди - все це перемішалося в якомусь клубку і тільки Христос для нас залишається правдивим світлом.

Куди йти, що робити? Невже Бог забув про нас, а можливо веде нас цими хоч болісними, але правильними дорогами згідно своїх Божественних планів? В таких сумнівах ми можемо тільки сказати разом з апостолом Петром: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе - слова життя вічного! Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.» (Ів. 6.68-69;)

Віфлеємська зірка є провісницею сонця правди, яке заховалося в маленькій Дитині – Ісус.

Якщо мудреці шукали цю дитину йдучи за цією зіркою, то ми повинні зрозуміти, що їхня мудрість вела до Правди. Не шукаймо обманливого щастя там, де його немає.

Ось що відповів Іван Хреститель на питання : хто такий Ісус.

«Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий.

Хто вірує в Сина - живе , життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, - гнів же Божий над таким перебуває.»(Ів.3.35;) 

Сьогодні ми наново переживаємо цю подію Різдва Божого Сина в людському тілі, Ісуса - месії і спасителя. Хоч Він предвічний, але прийшов в часі, щоб дуже наблизитись до нас. Він з нами завжди у Божій природі, а християнські свята тільки нагадують нам ці євангельські  події  з Його життя, щоб оновити в пам’яті все те, що навчав і робив  Ісус.

 Єднаймося в цей день з молитовними текстами богослужінь, прослави, подяки, прохання, бо Сина нам дано. І хоча ця подія Різдва Господа нашого Ісуса Христа,  сталася більше, як дві тисячі років назад, то час пропадає, коли у вірі будемо прямувати до Того, хто відійшов до Отця, але вже з  прославленим тілом.

Пише євангелист Іван у своєму першому соборному посланні:

« …а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося,  що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.»(1Ів.2-4;)

Тому на повні груди прославмо нашого Спасителя і з глибини душі і серця молитовно закличмо

Христос Рождається!                                  Славімо Його!

 

+ Степан (Меньок),ЧНІ

Екзарх Донецько-Харківський

 

Дано при кафедральному храмі

Покров Пресвятої Богородиці м. Донецьк

27 грудня 2013 р.Б

Джерело: www.ugcc.dn.ua