Різдвяне послання Владики Тараса Сеньківа, О.М. Апостольського Адміністратора Стрийської Єпархії УГКЦ
  • Чтв, 27/12/2012 - 19:11

Всечесному духовенству, преподобному монашеству,
возлюбленим братам і сестрам Стрийської Єпархії УГКЦ

Христос Рождається! Славіте Його!

 

Дорогі в Христі,
В цьому величному, а водночас такому простому, проте вичерпному різдвяному привітанні є мов би зібрані воєдино старозаповітні пророцтва та радісні ангельські хвалоспіви різдвяної ночі: «бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано», пророкує Ісая, «влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9:5). А ангел Господній промовляв до пастушків: «…звіщаю вам радість велику –– сьогодні народився вам у місті Давида Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслях» (Лк. 2:12).

 

У народженні Вифлеємського Дитятка Небесний Отець заявляє свою вірність у сповненні обітниць, даних усьому людству через посередництво Ізраїльського народу. Від цієї миті для людства настає нова епоха – епоха єдності з Богом, основою якої є чиста та жива віра, як «запорука того, чого сподіваємося» (Євр. 11:1). Сподівання ж наші є зложені до Вифлеємських ясел Отчим Провидінням та даровані нам як Божественна Мудрість на спасіння всіх. Тому в народженні Христа Ісуса отримуємо винятковий небесний мотив для радості і надії, об’являючи в словах ангела Господнього скриту таємницю та парадокс Різдва.

 

Люди від народження обіцяного Месії очікували дуже багато: радості, миру, благополуччя, справедливості, спасіння… Але тут несподівано стоїмо біля сповитого дитятка покладеного в яслях у стаєнці, та стаємо свідками сцени настільки виповненої безсиллям, убогістю та безпорадністю, що ми неспроможні собі її до кінця уявити…

 

Люди сподівалися рятунку посередництвом сильних цього світу, та й навіть саме поняття порятунку окреслювали згідно свого уявлення. Однак, Бог через народження Ісуса Христа зруйнував усі фальшиві людські переконання та очікування, «бо безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних…», - проголошує ап. Павло (1.Кор. 1:27). Але що є в очах світу більш безглуздого як убогість, більш немічного, як новонароджене дитятко? Тому рішив Господь дати нам своє знамення спасіння - сповите дитя, що лежатиме в яслях! Все те, що безбожний світ однозначно відкидає, Божий Син привласнив собі, щоб тихо та смиренно стати поруч кожного з нас. Тому, лише у непорочній тиші цієї незбагненної Божої присутності між людьми, ми справді можемо Його знайти та пізнати.

 

Знайти Бога, означає знайти тишу, тому що «справжня тиша є духовною, а всі способи нашого стишення є лише намаганням наблизитися до тиші досконалої, якою є віра. Правдива тиша не означає відсутність людей, але присутність Бога» (М. Делбрел).

 

Всемогутній Бог прийшов поміж нас як маленьке дитятко, тихий плач якого можемо дуже легко заглушити своєю надмірною та безплідною світською чинністю. Споживацьке та марнотратне сучасне суспільство відволікає нас від того, щоб стишитися та вслухатися у таємницю Різдвяної миті, у котрій Всемогутній стався людиною, як «Бог з нами» і «Бог для нас».

 

Тиша Вифлеємської ночі залишається для кожного з нас промовистим запрошенням заглибитися у таємницю Воплочення Божого Дитятка, бо в ньому можемо об'явити таємницю самих себе, як людей покликаних бути дітьми Божими. Збагнути таємницю Різдва можливо лише за умови, що зуміємо стати перед різдвяним благовістям у безмовному дитячому здивуванні, з яким приймемо та переживатимемо радість цієї святої ночі.

 

Причина ж радості є простою: Небо і земля поєдналися у нерушимій єдності, Творець воплоченням свого Єдинородного Сина обійняв людство обіймами своєї вічної Отцівської любові. Народжене у Вифлеємі Дитя, Спаситель цілого світу, є джерелом нової надії людей, дорогою осягнення справжнього миру, справедливості та спасіння. Бог дав нам «дитя покладене у яслях», як запоруку установлення Нового Заповіту благодаті та вічного миру, що запанує у кожному серці, яке з вірою прийме дари, принесені новонародженим Спасителем.

 

З цього погляду можемо зрозуміти, що Різдвяна ніч є не лише спогадом чогось з минулого, але актуальною подією, яка продовжує змінювати людину сьогодення. «Дитя нам народилося, сина нам дано» (Іс. 9:5), «він же Спаситель, Христос Господь» (Лк. 2:11)! Якщо у простоті свого серця знову відкриємося цій Різдвяній звістці то, подібно як вифлеємські пастушки, вийдемо на шлях зростання у вірі: наші кволі прагнення по єдності з Богом стануться конкретними постановами та діями. Найперше у пошуку Правди - «і пішли вони притьмом» (Лк. 2:16а), потім особистим духовним досвідом зустрічі - «і знайшли … дитятко, що лежало в яслях» (Лк. 2:16б), а в кінці життєвим свідченням - «вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко» (Лк. 2:17), яке в серцях тих, що їх слухали, викликало здивування та віру - «і всі … дивувалися тому, що пастухи їм оповідали» (Лк. 2:18). Віра, зроджена у виповненій мовчазним подивом зустрічі з незбагненним і одночасно таким близьким і зрозумілим Богом, починає поширюватися, приносячи плоди прослави Його чоловіколюб'ю та стає змістом людського життя.

 

Євангелист Лука оповідає, що «Марія пильно зберігала все це, роздумуючи в своєму серці» (Лк. 2:19). Божественна Премудрість вибрала Пречисту Діву за матір Божого Сина, щоб ми «в Христі» та «через Христа» успадкували гідність дітей Божих. Тому за прикладом Марії кожен, хто через віру «від Бога народилися» (пор. Ів. 1:12-13), на своєму туземному шляху до Вічності, може прийняти новонароджене Дитятко Ісуса та з любов’ю носити у своєму серці, стаючи так вмістилищем для Божого Сина, який у таїнственній тиші знову вступає у життя цього світу, як його єдиний Спаситель та остаточне звершення.

 

Улюблені в Христі всесвітліші та всечесніші отці, преподобні монахи та монахині, дорогі браття і сестри! В цей святочний час Христового Різдва, бажаю, щоб наш новонароджений Спаситель наповнив Ваші серця світлом внутрішнього миру, духовної радості та захоплення з Його Величі та одночасно незбагненної близькості до кожного з нас, запрошуючи з дитячою довірою звіряти в Його руки наші життєві дороги. Нехай Дитя Ісус, що «рождається» сьогодні для Вас та ваших родин, приносить з собою віру, надію і любов, а Пресвята Діва Марія, через своє заступництво, нехай випрошує у Божого Сина ласки та милосердя, покриваючи Вас своїм омофором на важкому та сповненому всяких перешкод життєвому шляху.

 

Веселих та щасливих Різдвяних Свят та Богом благословенного Нового 2013 Року Божого!

Христос Рождається! Славімо Його!

З Архиєрейським благословенням
вл. Тарас Сеньків, О.М.
Апостольський Адміністратор
Стрийської єпархії УГКЦ

Дано при Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці
в день Преподобного Даниїла, стовпника, 24 грудня 2012 р.Б.

 

Джерело: http://stryi.ugcc.org.ua