Російська церква визначила, хто може бути росіянином

Хто може вважатися росіянином? Таким незвичним запитанням для країни, що складається з понад 100 національностей, і такої, яка вважає, що має тисячолітню історію, задалися в Росії. Відповідь на нього дала головна духовна інституція країни – Російська православна церква. На засіданні XVIII Всесвітнього російського народного собору, який відбувся в Москві, було ухвалено Декларацію російської ідентичності. Згідно з нею, російськомовні не вважаються росіянами. Для цього потрібно відповідати ще цілій низці критеріїв.

Народний собор, що проходив цього тижня в Москві, був присвячений темі «Єдність історії, єдність народу, єдність Росії». В пошуках свого окремого шляху, Російська православна церква, яка раніше вже виступила з ідеологією «русского міра», нині вирішила продовжити роботу з консолідації суспільства всередині країни. Патріарх Кирило закликав протиставити єдність країни «ідеям споживацького суспільства», він говорив про небезпеки і загрози, що нависли над Росією, особливо на тлі подій, які відбуваються на Україні. Тому, як каже патріарх, Росія повинна бути єдина. А «скрепа» для такої єдності – це російський народ.

Згідно з декларацією, росіянин «це – людина, яка вважає себе росіянином; не має інших етнічних уподобань; гоаорить і думає російською мовою; визнає православне християнство основою національної духовної культури; відчуває солідарність з долею російського народу».

Особлива роль відводиться в декларації православній вірі. Російська православна церква вірить, що кожен росіянин повинен визнавати православне християнство основою своєї національної культури. А «заперечення цього факту, а тим більше пошук іншої релігійної основи національної культури, свідчать про ослаблення російської ідентичності, аж до повної її втрати», – мовиться у декларації.

Як прокоментував в ефірі Російської служби Радіо Свобода член президентської ради з розвитку громадянського суспільства Олександр Верховський, Російська православна церква має дещо архаїчні уявлення про націю.

«Вважається, що кожній етнічній групі запропонована своя релігія, а все інше від лукавого. Це такий дещо архаїчний погляд на речі, але саме цим церква керується багато років», – говорить російський громадський діяч.

У декларації мовиться, що «народження від російських батьків в більшості випадків є відправною точкою для формування російської самосвідомості», однак це «не виключає можливості приєднання до російського народу вихідців з іншої національної середовища, які взяли російську ідентичність, мову, культуру та релігійні традиції». Декларація наполягає, що приєднання до російської нації представників інших народів протягом віків відбувалося виключно добровільно, без жодної примусової «русифікації».

Щодо мови, то ця частина декларації може розчарувати прихильників «русского міра», адже володіння російською мовою вважається обов’язковим для всякого російського, але «разом з тим, зворотне твердження – приналежність до російського народу обов’язкове для всякого російськомовного – невірно». Це пояснюється тим, що така російськомовна людина має не лише говорити російською, але і не зараховувати себе до жодного іншого етносу.

Але хто ж серед 145 мільйонів росіян за паспортом може представляти «російський народ»? Згідно з Конституцією, Росія є багатонаціональною державою, а за даними перепису населення, в Росії проживають представники понад 160 національностей, чи етнічних груп. Близько 80% населення Росії становлять росіяни. Абсолютна більшість з них говорить російською, але лише меншість ходить до церкви. Тож експерти ставлять питання про те, яким буде практичне застосування цієї декларації, і що буде з тими, хто не зможе довести своєї «російськості».