Через сорок днів після Воскресіння святкуємо свято Вознесіння Христового. Це свято знаменує завершення об’явлення Ісуса апостолам, а число «сорок днів» означає повноту Його діяльності на землі, здійснення всього того, що Він приніс для спасіння людства.
Вознесіння означає, що тепер він піднесений до божественних сфер як людина, що він став володарем неба і землі як людина, що він сів праворуч Бога. Сидіти праворуч від Бога — це біблійний вислів, який вказує на те, що хтось має Божу владу в своїх руках. Отже, Христос має владу над усіма, особливо над злом і Лукавим. Ісус Христос підкоряє зло і Лукавого волі Отця, тим самим Він є Богом повсякчас в усьому.

З екзегетичної та богословської точок зору вважається, що Ісус справді показав феномен вознесіння на небо і що це було знаком Його духовного вознесіння до Отця. Отже, Ісус є людиною, а водночас є Сином Божим, єдиносущним з Отцем і Святим Духом, які перебувають в одинаковій славі.

Він став людиною, щоб узяти на Себе всю нашу людську природу, натомість щоби дарувати нам усе Боже і щоби вознести нас туди, де перебуває

.
Вознесіння Христа на небо скеровує наші очі на Батьківщину, тобто туди. куди ми покликані і куди йдемо, щоб силою цього погляду ми могли подолати зло, біди та різного роду боротьбу в нашому житті. Ісус не залишив землю і не залишив нас сиротами й самотніми, але, вознісшись на небо, залишився ще сильнішим у нашій іманентності, присутній серед нас.

Тільки тепер, коли Він запанував над світом, над кожною людиною, над кожною сферою вашого життя та людської історії, тільки тепер Він повністю серед нас і «з нами до кінця світу». Вираз Ісуса «Я з тобою» в Біблії означає Божу силу, присутність і гарантію перемоги. Віруюча людина впевнена, що переможе зло. Віруючий не вірить у зло, не допустить щоби його обманув Лукавий, не дозволить себе обманути теперішньою темрявою, але вірить у світанок і вже бачить день, що настає.

Віруючий – це не відчужений житель цієї землі, який би постійно дивився на небо і фантазував про нього, і думав, що він повинен зносити зло тут, тому що він там отримає свою нагороду. Віруючий – це людина, яка приймає силу від влади та міці Ісуса, щоб подолати зло, страждання, війни та нещастя навколо себе. У день Вознесіння апостоли почули слова: «Мужі галілейські, чого ви стоїте та дивитесь на небо? Цей Ісус, що був узятий від вас на небо, прийде так само, як ви бачили, як він ішов на небо». Ісус постійно приходить, Він уже серед нас, Він входить у кожну ситуацію.
Віруюча людина – це людина, яка закорінена в Ісусі Христі, а тому несе у світ плоди Христового життя, Його благодать і спасіння. Віруючий покликаний свідчити, що Бог з нами, що ми не впадали у відчай через труднощі, проблеми, нещасні випадки та катастрофи. Він схожий на хлопчика на кораблі посеред шторму і єдиного, хто не боїться, бо за штурвалом його Отець.

 Християнин повинен усвідомлювати, що Ісус дав йому всю владу. Ісус, власне, каже: «Мені дана всяка влада на небі і на землі, тож ідіть і зробіть усіх людей Моїми учнями.» Християнин не кращий за інших, він не без гріхів, слабкостей і помилок, і але він несе в собі силу, якою може перемогти зло в собі та у світі, а саме слово Боже та присутність духа Христа.

Свято Вознесіння є доказом спасіння всього людства (...). Це свято – гарантія того, що бути людиною добре. Нещасні випадки та біди – це лише випробування, які хочуть нас зупинити, але від нас залежить теб щоби ми не сумнівалися, а впевнено йшли до нового світу, до нового неба і нової землі.
Просіть Бога, щоб впровадив вас у ту силу і у той світ.

 Томіслав Іванчіч, “Oaze života”

Переклала Марія Сохацька