СЕРЕДА третій тиждень Великого посту

 
Бут. 7, 6–9: «І ввійшов Ной, сини його, жінка його й жінки синів його з ним у ковчег перед потопом  вод».

Нам є добре знаною ця подія, коли праведник Ной входить в ковчег і зачиняються за ним двері.  Знаємо, що сталося на землі після цього з усім живим, лише Божий люд і ті тварини, які були з ними, були врятовані в ковчезі.

Цим ковчегом для нас, християн, є Церква. Поки ми є в Церкві (бо якщо ми в Церкві, то ми з Богом), то ніякі води, ніякі шторми, ніякі бурі нам не є страшні. Якщо ж ми часто є без Бога, поза Його Церквою, то життєві ситуації, проблеми можуть не лише часами впливати на нас, а й задавати ритм нашого життя.

Тому ми мали б пильно плекати і пильнувати – наскільки ми є з Богом? Наскільки ми є з Церквою? Бо наскільки ми є з Богом і в Церкві – настільки ніхто і ніщо не зможе нам зашкодити в нашому житті.

+ Венедикт