Страсний вівторок

Мт. 24, 36–26, 2: «Що ви вчинили одному з цих братів Моїх найменших – Мені вчинили».

Сьогодні перед нами Господь відкриває ту повноту правди нашого життя: що ми чинимо ближньому, то чинимо Богові. Як ми далеко від такого розуміння! Як далека наша свідомість від нашого щоденного життя! Якби ми вміли усвідомити, що та людина, яка стоїть на моїй дорозі, стоїть там, бо її поставив Бог, то ми б до кожного ставились так, як вчить Ісус.

Коли ми починаємо служити іншим, то починаємо бачити навколо себе потребуючих. Ми ж здебільше виходимо зі свого егоцентричного світогляду, тому і маємо іншу перспективу свого життя.

Важливо, що б християнство втілюється в реальність у конкретних випадках, в конкретних стосунках до людей, а не ділити життя на віру, яка є в нас, і на наші вчинки. Наше щоденне життя саме тому і часто далеке від того, щоб ми жили цією вірою!  Сьогодні Господь звертається до кожного з нас, щоб ми задумались, чи ми бачимо служіння ближньому як служіння самому Богові?

+Венедикт