Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм
  • Втр, 19/02/2013 - 23:53

Мр. 12, 28–37

 
«Будеш любити ближнього твого, як себе самого»

У християнському житті ми часто звертаємо увагу на любов до ближнього, говоримо про те, що кожну людину нам посилає Бог, що кожну людину ми маємо обдаровувати любов’ю, що кожну людину маємо зустрічати немовби самого Бога… І це є правда. Так мало би бути у нашому житті. Але сьогодні в Євангелії Господь каже нам дуже важливу істину: можливість любити ближнього приходить тоді, коли людина навчиться любити саму себе.

Що значить любити себе? Це не ставити себе в центрі, як когось особливого, така поведінка, радше, свідчить про егоцентризм. Любити себе – значить, найперше, прийняти себе як дар Господній, те, ким я є, зі всіма своїми талантами, зі своїми плюсами, мінусами, позитивностями, вадами – це є я. Таким мене створив Господь. Коли ми навчимося бачити за своєю особою Бога, який дав мені буття, навчимося вміти приймати себе, то почнемо в собі відкривати ті чи інші риси, про які не замислювались і сприймали, як належне. А тоді за тими рисами будемо відкривати Бога. І лише тоді ми зможемо любити іншу особу, розуміючи, що її теж створив Бог і в Його очах вона не менш цінна, ніж я. А якщо я  зумію прийняти себе таким, як мене створив Господь і побачити за своїм буттям Бога і його волю,  тоді лише я стану спроможний прийняти і полюбити інших.

+Венедикт