П’ятдесятниця. Зіслання  Святого Духа

Ів.7, 37–52; 8, 12

«Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»

Наша віра дає нам злучність з Богом. І все те, що має, що посідає Господь починаємо мати і посідати ми, як діти свого Батька. Незважаючи на те, що кожен з нас в певних обставинах життя стикається з своєю обмеженістю і слабістю, може навіть впадати у відчай чи сумніви, Бог лишається незмінним і завжди ангажується в наші проблеми.

Коли наближаємось до Господа, то багато неможливих до здійснення речей стають можливі. І тоді відчуваємо на собі знамениті слова апостола Павла: «Все можу в тому, хто укріплює мене». Головне не переставати уповати на Нього, мати за свою кріпость і опору тільки Його.

Сьогодні святкуємо Зіслання Святого Духа, коли апостоли діяли не своєю силою, а Божою, оскільки Дух Святий сповнив їх. Діяти в Божій силі може кожен, хто отримав Таїнства Хрещення і Миропомазання, через які ми, смертні люди, стаємо спосібними до великих речей. Сьогоднішнє свято нам пригадує і наголошує два моменти: людина здатна до великих речей, коли дає Господові, Святому Духові діяти в собі. Це свято торжества, перемоги великої сили Божої, яка може виявитися лише тоді, коли ми цього забажаємо, коли ми цього спраглі; і Дух Святий, як зійшов тоді на апостолів, сходить і скріплює життя кожного з нас у кожній миті нашого життя.

+Венедикт