Вівторок 2 тижня після П’ятдесятниці

Мт. 7, 15–21

«За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх»

Ми завжди докладаємо великих зусиль, щоб виглядати в очах інших людей добре і гарно, щоб інші нас цінували, хвалили, щоб інші нас поважали, ми вчимося з часом грати роль досконалих якнайкраще. Але бачимо, що часто є такі ситуації, в яких ми самі, а ще краще це видно збоку, у поведінці інших, поводимось неадекватно, можемо зробити щось таке, чого самі від себе не сподівалися.

У народі кажуть, що шила в мішку не втаїш, тобто те, ким ми є, неминуче виявиться в критичних ситуаціях, як би ми цього не приховували. А тим більше це виявиться перед Богом, коли зустрінемось з Ним після смерті у вічності. Бог зніме з нас всі нашарування, наші маски і вуалі, усі наші уявлення про себе.

Мусимо більше старатися пізнавати себе справжніх, а це неможливо, якщо не будемо пізнавати нашого Бога. Тільки Він через Свого Святого Духа може відкрити нам правду про те, ким ми є насправді, показати дорогу до змін і провести нас нею. Тільки тоді ми зможемо принести Божі плоди, за якими пізнають нас, що ми Божі діти!

+Венедикт