Четвер 5 тижня після П’ятдесятниці

Мт. 12, 46–13, 3

«Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати»

Родинні стосунки сильніші порівняно з політичними, економічними, стосунками у колективі, бо вони завжди триваліші. Ми завжди в родині більше допомагаємо одні одним, підтримуємо. У сьогоднішньому Євангелії Господь вказує, що є щось більше за ці стосунки. Хоч тілесно між собою ми є браття, сестри, батьки, діти, але наш Небесний Отець, від Котрого походить наше життя і буття, вважає своїми близькими тих, хто чинить Його волю.

Коли ми чинимо Божу волю, тоді змінюємось, преображаємось і все більше стаємося подібними до нашого Отця. Саме тому ті, хто є в Бозі, не зважаючи на те, що не завжди перебувають між собою у родинних зв’язках, є братами і сестрами, як сказав Ісус.

 Господь завжди чекає на близькість з нами, на можливість назвати нас братом, сестрою, дитиною, але осягнення цієї близькості є в наших руках. У нашому житті ми можемо ставати ближчими до Бога  або ж ставати дальшими від Нього, стараймося наближатися до нашого Творця і тоді Він наблизиться до нас!

+Венедикт