Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм
  • Суб, 16/03/2013 - 23:54

Мт. 6, 14–21

«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам»

Так вже є фізіологічно, що наші очі звернені так, щоб бачити інших людей і те, що перед нами. Побачити себе тому є складніше, а без дзеркала повністю майже неможливо. Подібно і наші «духовні очі» – ми ними дуже добре бачимо інших, як вони живуть, де помиляються, чим ображають нас, але значно менше бачимо себе, щобільше – часто замість подивитися на себе в істині, ми здебільше ідеалізуємо себе.

Ми дуже вимогливі до ближніх, засуджуємо їх, немовби прокурори, але водночас дуже поблажливі до себе, оправдовуємо себе, як адвокати. Але перед Богом всі ми одинакові та рівні, незалежно від становища, в якому ми є. І хто правий, а хто помиляється, Бог бачить не залежно від того, як бачимо це ми.

Важливо, щоб кожен з нас був свідомим, що ми всі є подібними у своїй боротьбі з недоліками, вадами, проблемами і труднощами. Так як хтось переживає падіння, і я переживаю, так як я шукаю розуміння в очах інших, так само шукають ті, хто мене оточує. Стараймося ставитись до інших так, як ми хочемо, щоб інші ставились до нас, і в такому смиренні Бог нам, як в дзеркалі, покаже те, чого ми не можемо побачити самі.

+Венедикт


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць