Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Втр, 29/09/2015 - 00:00

Вівторок вісімнадцятого тижня

Євангеліє

Лк.3,23-4,1

 «Дух повів його в пустиню»

Часто, маючи ту чи іншу свою поставу, ми не замислюємося що вона впливає не раз від чиїхсь почутих думок, чи ідей, або книжок, які прочитали. Й так буває, що суттєві підходи в нашому житті ми базуємо на несуттєвих, незначних речах.

 Сьогодні Євангеліє вказує нам на фундамент нашого життя, а це – пізнавати Божу волю.

Божа воля вже відома, нам потрібні лише зусилля і час, щоб її для себе відкривати, пізнавати і нею жити. Маємо всі ми пізнавати Господа, щоб Святий Дух нас провадив у ті місця, в ті середовища, які є правдиво добрими для нас.

 Тут не йдеться про те, що є кращим для нас, що ми собі надумали і вирішили. Бо не раз чогось прагнемо, то досягаємо і воно нас не тішить. Дуже важливо для нас усвідомити, що початком і кінцем всього в нашому житті є пізнавати і чинити Божу волю. 

Апостол

Еф. 5, 20–26

«І дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа»

Дякувати за все завжди Богові… Як би нам хотілося багато змінити в своєму житті, а тоді дякувати, змінити інших людей, близьких і чужих, а тоді за них бути вдячними Господові... Як ми уникаємо неприємних ситуацій, бунтуємо проти обставин, а дуже очікуємо, сподіваємося на добре життя, за яке можна дякувати…

Але сьогодні Євангеліє говорить дуже ясно: за все дякуйте! Саме цими словами закінчив своє земне життя Іван Золотоустий, коли сказав: «Слава Богу за все!» Вміймо побачити, що Бог, Який є любов’ю, все посилає в наше життя для нас з любов’ю. Вміймо побачити за всім Бога в нашому житті. Не лише обставини, не лише людей, не лише події, але Господа, Який завжди присутній. Ця подяка в нас буде виринати лише тоді, коли в нас буде розуміння, що за всім у нашому житті стоїть Бог і Його любов.

 

+Венедикт