Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Нед, 09/02/2014 - 00:00

Неділя 33-го тижня після П’ятдесятниці

Митаря і фарисея

Євангеліє

Лк. 18, 10–14

«Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, – вивищений».

У цьому уривку добре бачимо, що Бог не дивиться ні на особу, ні на її статус у суспільстві, ні на її статки, а лише на людське серце. Остаточно визначальним є те, яку ми поставу займаємо перед Богом: чи поставу смирення чи поставу самозадоволення і самозахоплення. Бо якщо навіть Господь дає мені щось в житті досягнути, чи в молитовному, чи в аскетичному, чи можливість зробити добро іншим, то завжди маємо дякувати Богові і йти далі.

Бачимо, що митар оправдався тим, що став перед Богом таким, як був. Митарів у тогочасному суспільстві не любили, бо вони поступали несправедливо і нечесно. І він, знаючи свій стан, свою ситуацію, в якій перебував, не боявся стати перед Богом в цій правді. Коли ми станемо перед Богом такими, як ми є, навіть до кінця не знаючи, що ми маємо зробити, то Бог завжди покаже нам, якою дорогою йти далі. Тому не біймося ставати перед Господом такими, як ми є. Коли ми зробили щось злого і недоброго – станьмо перед Богом в правді, такими, якими ми є і каймося і приносьмо плоди гідні покаяння!   

Апостол

2 Тим. 3, 10–15

«Усі, що побожно захочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані»

Здається ми живемо в демократичному і вільному суспільстві, гуманному, але бачимо, як християн переслідують у різних кінцях світу. Представників жодних релігій так не переслідують, як тих, хто вірить в Ісуса Христа!

Християни не просто проповідують, як треба жити, вони своїм буттям засвідчують правдиві цінності, показують своїм життям, що жити за Божими законами – реально! Християнин вже самим своїм життям дорікає іншим, саме тому часто переслідують і не сприймають саме християн.

Християни є Божим знаком тут, на землі. Тому, коли ми відважно йдемо за Христом, не біймося, коли нас будуть прозивати, дорікати, критикувати, не біймося свідчити про Господа, щоб нам не говорили і щоб з нами не чинили, бо нашим свідченням спасаємо не лише власні душі!

+Венедикт