Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Пон, 16/02/2015 - 00:00

Понеділок сиропусного тижня

Євангеліє

Лк. 19, 29–40; 22,7–39

«Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння»

У сучасному християнському церковному світі дуже багато говоримо про євангелізацію, про нову євангелізацію, про нашу місію – нести Добру Новину людям, які ще її не пізнали. Часто ми активно  обговорюємо тих багато різних можливостей як людей приводити до Бога, а сьогоднішнє Євангеліє якраз нам каже, що ж є преважливе у євангелізації.

Бачимо, що коли Господь входить до Єрусалиму, то люди вітають його викликами, привітами, з радості кидають йому гілки під ноги, стелять одежу. Ця внутрішня радість, яку вони пережили, виявляється ззовні. Подібно є з нашою вірою. Коли ми самі не досвідчимо Бога, не здобудемо свій  досвід спілкування з Богом, то ми ніяк не зможемо Його зовнішньо виявляти. Будуть лише слова, заклики, але це не буде те, що ми досвідчили, пережили, не буде тим, що запалює, оживляє, дає надію для інших.

Саме зустріч з Богом дає нам опісля силу про Нього свідчити, особиста зустріч з Господом дає певність про нього говорити. Ми не можемо говорити про того, кого ми не зустріли, кого не досвідчили. Отже, щоб бути християнином, успішним у євангелізації  треба, найперше, самому наближатися до Бога!

Апостол

3 Ів. 1, 1–15

«Любий, наслідуй не зло, а добро»

У нашому житті ми постійно когось наслідуємо, хтось нас наслідує. Дуже яскраво це видно по дітях, як вони часто копіюють своїх батьків. Це також яскраво видно, як молодь шукає свої ідеали, шукає взірці поведінки, кого б наслідувати.

Апостол каже, що кожен приклад злий чи добрий є наслідуваний. Будьмо свідомі, що кожен наш вчинок не лишається без наслідку, ми даємо приклад. Деколи думаємо, що тих чи інших наших вчинків і думок хтось не бачить. Але це нам здається, що їх не видно. У народі кажуть, що шила в мішку не втаїш. У якійсь ситуації ми покажемо свою натуру, хто ми є, і шило вилізе нагору. Тому будьмо певні, що ми завжди даємо для когось приклад. Але який приклад, добрий чи злий?

Якщо ми християни, то якоюсь мірою репрезентуємо нашого Творця, тому маємо дбати про те, щоб своїм прикладом вказували на нашого Господа. Живімо так, щоб кожен, хто нас зустріне, проймався любовю до Бога і ставав Його учнем!

+Венедикт