Вівторок двадцятого тижня

Євангеліє

Лк. 6, 37–45

 «Немає доброго дерева, що родило б поганий плід, ані поганого, що родило б плід добрий»

 У суспільстві, в якому ми живемо, часто стараємося дотримуватися тих чи інших норм, вивчаємо правила поведінки, намагаємося не виділятися поміж інших. Тоді наше життя немовби роздвоюється: одне життя живемо всередині себе, а ззовні стараємось грати якусь роль.

 Іноді бачимо, що в складних ситуаціях те наше внутрішнє виривається нагору. Коли ми живемо вірою в Бога, то ця віра виринає в тих чи інших обставинах, а коли живемо боязню або злобою, то і все це виходить нагору. Тому ми мусимо бути свідомі того, що Бог допускає нам ті чи інші трудні ситуації нашого життя, щоб виявлялося, ким ми є.

  Бо ситуації нашого життя – немовби дзеркало, де ми бачимо себе; це немовби дерево, де ми народжуємо плоди. Що ми носимо всередині, ким ми є в нутрі, то назовні виявляємо в конкретних випадках нашого життя.

 Стараймося родити добрі плоди!

Апостол

Фл. 2, 17–23

«Бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса»

Бачимо, що апостол Павло тут дуже категоричний, коли каже, що всі шукають свого, але в цьому є величезна доля правди. Кожен з нас в житті щось шукає свого, щось сподівається, очікує, прагне, за щось бореться, змагається. Ми дуже і дуже рідко відкриті на Господа, на те, що Він нам хоче поручити, промовити, до чого закликати.

І коли подивитись, як Богові не просто послугуватись нами, як не просто «вживати» нас, як свої вибрані знаряддя. Бо ж ми хочемо чогось свого, то й не дивно, що ми не отримуємо того, до чого ми призначені. Спробуймо більше в своєму житті вслухатись, вдивлятись і запитувати Бога на молитві, що Він від мене хоче? Що б я мав зробити в тій ситуації? Як би мав повестись з тою людиною? Як би мав відреагувати на ту несправедливість? Маємо шукати Божого, а не свого.

+Венедикт