- Суб, 09/05/2015 - 00:00
Субота 4-го тижня
Мт. 8, 14–23: «Зцілив усіх недужих»
Життя Ісуса Христа свідчить про велику Божу любов, яку Господь має до кожної людини від віків. Бог послав Свого Сина, бо дуже любив людей і вболівав про їхнє спасіння.
І так само й зараз Господь в кожній ситуації виявляє милосердя для кожної конкретної людини, для кожної її потреби. Так, як Ісус приходить до Петра і зціляє від гарячки Його тещу, оздоровляє недужих, біснуватих, втішає сумних і навертає грішників, так і зараз Він приходить до кожного з нас і простягає Свою руку.
Бачимо, що Святе Письмо нам нині говорить: «зцілив усіх недужих», тобто – не оминув своєю увагою нікого. Вміймо і ми бути милосердними до кожної людини, яку Господь нам посилає!
Ді. 12, 1–11
«Стерегли Петра у в’язниці, а Церква молилась горливо Богові за нього»
Знаємо, що не усі євреї сприйняли те, що проповідували апостоли. Вони переслідували їх, кидали до в’язниці, вбивали… Але бачимо, що робила в той час Церква: не нападала на в’язниці, не намагалася силою боронити Петра ані підкупити сторожів, – Церква молилась. Молитва – це те, що є преважливим у нашому житті. Так, ми маємо намагатися зробити все можливе, все, що від нас залежить, діяти по-людському правильно у складних ситуаціях, але найбільше треба молитися. Треба навіть молитися, щоб зрозуміти, що потрібно робити.
Молитва – це перебування з Богом, яке нас просвітлює, яке руйнує кайдани і мури найперше в нашій свідомості, щоб ми змогли подивитися на ситуацію Божими очима, а тоді – змінює і ситуацію. Бачимо, як Церква молилася за Петра, з’явився ангел, кайдани впали, і Петро неочікувано став вільним. І так відбувається у кожній нашій життєвій ситуації: які б трудні не були обставини, якщо молимося повсякчас, то Бог дасть нам усе, що ми потребуємо!
+Венедикт