Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Срд, 27/05/2015 - 00:00

Середа 7- го тижня після Воскресіння

Ів.16, 15–23: «Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибула. А вродить дитятко – з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам’яті про болі нема!»

Не раз і не два у своєму житті ми маємо претензії до людей, до обставин. Але не дивімся лише короткозоро. Вміймо побачити, що ці труднощі Бог допустив, що ці трудні ситуації послані нам Господом і однозначно для нашого добра. З часом почнемо зрозуміти, якою доброю наукою був для нас навіть прикрий випадок.

«Тим, хто любить Бога, усе співдіє на добро», – звичайно, не легко про це пам’ятати у скрутні часи. Скажімо, коли  важко працюємо, то в цей момент складно тішитися майбутнім результатом, можливо, навіть складно продовжувати, але коли все виконаємо, то радіємо, що досягнули чогось доброго.

Дуже часто ситуація болить саме тому, що ми занадто переймаємось нею, роздумуємо. Вміймо дистанціюватись від цього болю, від проблеми, яку маємо. Вміймо не загострювати свою увагу на злі, нещасті чи несправедливості, вміймо перетривати. Бо часто ми так сильно зосереджуємось на своєму болі, що навіть не чекаємо, що прийде світло. Але ж як увечері стає темно, то усвідомлюємо, що після ночі настане ранок. Так і після будь-якого болю, труднощів, скорбот Бог посилає нам радість!

 

Ді. 23, 1–11

«Бадьорся! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі»

Бачимо, що Павло, апостол народів, проповідує про Бога всім, починаючи від первосвященика і до фарисеїв, садукеїв, всіх книжників, всіх тих, що стають на його дорозі. Це свідчення не було просте. Його переслідували, били, зневажали, але він мав свідомість того, що Бог хоче, щоб він свідчив про Нього, де б він не був і щоб не ставалося в його житті.

Це важливо пам’ятати кожному з нас. Обставини є такі, як є, а ми не завжди маємо вплив на них. Але важливо мати свідомість, що саме в цих обставинах, з тими людьми, Бог очікує від нас свідчення про Нього. Бог очікує, щоб саме в цих обставинах ми промовляли про Нього, щоб ми були Його свідками. Тож вміймо прийняти обставини нашого життя і людей, яких Бог нам дає, як і місце, де Бог хоче, щоб ми свідчили про Нього!

+Венедикт