Неділя Всіх Святих

Мт. 10, 32 – 33, 37 – 38; 19, 27-30  «Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем Небесним.»

  Ми неминуче в своєму житті свідчимо або не свідчимо про Бога. Часто живем в ілюзії, що можемо заховати нейтральний стан, але це не так. Загалом завжди або крок в сторону Бога, або від Бога. Часто тішимо себе думками, що ті чи інші обставини наближать до Бога, а ті чи інші віддаляють. Будь – які обставини можуть нас як наблизити до Бога, так і віддалити. Це залежить від нас. Обставини самі не роблять нас ні святими ні грішними. В сьогоднішню неділю святкуємо память всіх святих. Ті, які зуміли всі обставини свого життя так використати, щоб жити досконало, свято. Вони не мали кращих чи гірших обставин від нас. Вони мали такі обставини, які їм дав Бог. По – людськи можливо інколи  вони були легші від наших, але здебільшого трудніші, але це давав і посилав Господь, щоб саме в цих обставинах вони прийшли до святості. Так само і наше життя. Господь дає кожну людину, кожну подію, дає нам нашу працю, нашу родину, щоб саме там, в тих конкретних обставинах нашого життя ми визнавали і свідчили нашу віру у Бога нашим життям.

Євр. 11, 38–12, 2 «Маючи навколо себе таку велику хмару свідків…  біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючись пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри»

Усі ми віруємо в Бога, але в це слово «вірую» кожен вкладає своє поняття, розуміння, кожен з нас по-різному зростає у цій «своїй» вірі. Тому важливо, щоб ми мали когось, хто є прикладом віри для нас. Церква окреслює цих осіб як святих, тобто тих, які своїм життям, не зважаючи на зовнішні обставини, незважаючи на типи характеру, які вони мали, були витривалі в вірі, слідували, вірували і йшли за Господом і подобились до Нього в святості.

Так само і ми вдивляючись у подвиги святих, будьмо витривалі в цій дорозі за Господом. І тоді отримаємо свою нагоду, як і усі ті свідки, що вдивлялися пильно в Ісуса.

+Венедикт